Постанова
Іменем України
25 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 392/613/16-ц
провадження № 61-33878св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_5,
відповідачі: ОСОБА_6, Злинська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області,
третя особа - державний нотаріус Маловисківської районної державної нотаріальної контори,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року в складі судді Кавун Т. В. та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 липня 2017 року в складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державного нотаріуса Маловисківської районної державної нотаріальної контори, про визнання заповіту нікчемним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_4 - ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на АДРЕСА_1, та дві земельні ділянки площею по 5,00 га, кожна, розташовані на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.
Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, дізналася про існування заповіту щодо належного батькові майна на користь ОСОБА_6, який не є їхнім родичем.
Вважала заповіт нікчемним унаслідок його складення з порушенням вимог щодо форми та посвідчення.
Так, 04 серпня 2014 року секретарем сільської ради було вчинено дві нотаріальні дії: посвідчення довіреності ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6, яку ОСОБА_7 підписав особисто, і посвідчення заповіту, підписаного від імені ОСОБА_8 іншою особою в присутності двох свідків нібито у зв'язку з його поганим самопочуття. Присутні при посвідченні заповіту свідки є родичами ОСОБА_6 Заповіт не було зачитано вголос ні свідками, ні заповідачем, в заповіті не зазначено місце та час його складання. Заповіт несвоєчасно внесено секретарем сільської ради до спадкового реєстру.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним відмовлено у зв'язку недоведеністю заявлених ОСОБА_9 позовних вимог, оскільки останній не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що заповіт складено за відсутності волевиявлення заповідача, а суд не встановив порушень щодо оформлення та посвідчення оспорюваного заповіту. Це рішення набрало законної сили. Суд вважав, що встановлені цим рішенням обставини справи не підлягають доказуванню при розгляді цієї справі. Суд також вказав, що оскільки позивач не надав нових доказів на підтвердження порушення форми складання заповіту та його посвідчення, в задоволенні позову слід відмовити.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 липня 2017 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції помилково обґрунтував свої рішення лише посиланням на обставини і факти, встановлені рішенням суду в іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2016 року у цій справі відмовлено у позові за недоведеністю заявлених ОСОБА_9 позовних вимог, оскільки останній не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що заповіт складено за відсутності волевиявлення заповідача, а суд не встановив порушень щодо оформлення та посвідчення оспорюваного заповіту. Це рішення набрало законної сили. Суд вважав, що встановлені цим рішенням обставини справи не підлягають доказуванню при розгляді цієї справі. Суд також вказав, що позивач не надав нових доказів на підтвердження порушення форми складання заповіту та його посвідчення.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що заповіт не є волевиявленням спадкодавця, оскільки він сам міг його підписати. При посвідченні заповіту було допущено порушення норм цивільного законодавства. Суд уникнув з'ясування цих обставин і безпідставно відмовив у задоволенні позову.
У вересні 2017 року ОСОБА_6 надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд установив, що 04 серпня 2014 року секретар Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Пешехонова В. І. посвідчила довіреність ОСОБА_7, якою він уповноважив ОСОБА_6 отримувати належні йому грошові кошти в Злинському поштовому відділенні, розписуватися за нього та вчиняти всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність підписано ОСОБА_7 особисто. Нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 258.
Також 04 серпня 2014 року секретар Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Пешехонова В. І. посвідчила заповіт, підписаний від імені ОСОБА_8 іншою особою в присутності двох свідків. Заповіт несвоєчасно внесено секретарем сільської ради до спадкового реєстру.
ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_