Постанова
іменем України
21 лютого 2019 р.
м. Київ
справа № 741/785/16
провадження № 51-5774км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
за участю:
прокурора Гладкого О. Є.,
захисника ТіньковськогоО. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 06 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270200000183, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівськоїобласті, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
та за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше судимого 16 грудня 2015 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, покладені певні обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з 03 квітня 2016 року по 01 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком від 16 грудня 2015 року і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення із 03 квітня 2016 року по 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за те, що вони за попередньою змовою між собою та особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з початку січня по квітень 2016 року на автогазозаправній станції у АДРЕСА_4, із погрозою застосування насильства над потерпілим, вимагали від ОСОБА_4 про передачу їм щомісячно грошових коштів в сумі 400 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 06 березня 2018 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
До початку касаційного розгляду захисник ОСОБА_1 упорядку ст. ст. 403, 432 КПК України, відмовився від поданої касаційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через м'якість. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив та не надав оцінки доводам прокурора щодо м'якості призначеного засудженим покарання та безпідставно погодився з висновком місцевого суду про призначення ОСОБА_3 покарання в мінімальній межі санкції закону та зі звільненням ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання й залишив вирок щодо засуджених без зміни.
У запереченні захисник ОСОБА_1 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення скарги прокурора.
Прокурор Гладкий О.Є. вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними кримінального правопорушення та правильність кваліфікації їх дій, у касаційній скарзі прокурора не заперечується.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме щодо невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України, є безпідставними.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, я