Постанова
іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 524/6490/17
провадження № 51-7030км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2018 року, яким скасовано вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 7 листопада 2017 року в частині призначення покарання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017170090000748, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1), неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 вересня 2013 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 12 серпня 2016 року звільненого з виправної установи у зв'язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКрюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 7 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 у період із лютого по серпень 2017 року, діючи повторно, з інших приміщень, розташованих на території м. Кременчука Полтавської області, вчинив одинадцять епізодів таємного викрадення чужого майна, чим заподіяв потерпілим шкоди на суми: ОСОБА_2 - 4528 грн, ОСОБА_3 - 7908 грн, ОСОБА_4 - 2400 грн, ОСОБА_5 - 5431 грн, ОСОБА_6 - 1050 грн, ОСОБА_7 - 7873 грн, ОСОБА_8 - 11 202 грн, ОСОБА_9 - 1011 грн, ОСОБА_10 - 1391 грн, ОСОБА_11 - 1226 грн.
Апеляційний суд Полтавської області 27 березня 2018 року скасував вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 7 листопада 2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання на підставі ст. 75 КК та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 зач. 3 ст. 185 ККпокарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Суд ухвалив строк відбування покарання обчислювати з 27 березня 2018 року. У решті вирок щодо ОСОБА_1 апеляційний суд залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі просить змінити вирок апеляційного суду і пом'якшити йому покарання. Не оспорюючи доведеності своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, установлених судом, та юридичної оцінки його дій, стверджує, що призначене йому апеляційним судом покарання є надмірно суворим. Наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги того, що він визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно зізнався у багатьох епізодах крадіжок ще до пред'явлення обвинувачення в них, активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував заподіяну шкоду, потерпілі не мали до нього претензій і просили суд суворо його не карати й не позбавляти волі. Вважає, що зазначені обставини істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого і могли би бути підставою для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69-1 КК.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 у режимі відеоконференції підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити, змінити вирок Апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2018 року, застосувати до нього правила ст. 69-1 КК і пом'якшити призначене покарання.
Прокурор Пашков Є.Є. вважав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необґрунтованою, просив залишити вирок апеляційного суду щодо останнього без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати йвизнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі засуджений не заперечує доведеності своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК. Водночас він ставить під сумнів правильність рішення апеляційного суду про скасування вироку суду першої інстанції в частині застосування до нього правил ст. 75 КК і вважає вирок апеляційного суду несправедливим у зв'язку з призначенням йому надмірно суворого покарання.
Згідно з положенням ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Статтею 420 КПК передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення
чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Вирок суду апеляційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 420 КПК повинен відповідати загальним вимогам до вироків.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентн