Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 766/12152/16-ц
провадження № 61-26457св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 липня 2017 року у складі судді: Сіянка В. М., та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Фурман Т. Г.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про переведення прав та обов'язків на частку у спільному майні за договором, визнання права власності на частку нерухомого майна.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням апеляційного суду Херсонської області від 01 березня 2011 року з ОСОБА_5 на користь позивача було стягнуто 1 420 056,10 грн боргу за договором позики, яке ОСОБА_5 не виконує. Матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що у ОСОБА_5 відсутнє майно та кошти на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості за рішенням суду.
Позивач вказувала, що ОСОБА_5 уклала із ОСОБА_6 договір про спільну діяльність з метою придбання житлового будинку, з господарчими будівлями та спорудами разом із земельною ділянкою, на якій вони розташовані площею 0,2421 га в АДРЕСА_1. ОСОБА_6 на виконання умов цього договору купила вказаний житловий будинок із земельною ділянкою.
Позивач вважала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказане майно належить на праві спільної часткової власності. Позивач, як кредитор ОСОБА_5, має право на звернення стягнення на частку боржника, в тому числі, шляхом переведення на неї прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку
ОСОБА_4 просила:
перевести на неї права та обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_5 на частку її майна в спільній частковій власності зі ОСОБА_6, тобто на Ѕ частки будинку № 3, 1/2 частки господарських будівель та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,2421 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;
визнати за нею право власності на 1/2 частку будинку №3, 1/2 частку господарських будівель та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,2421 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;
зменшити суму боргу ОСОБА_5 перед позивачем до суми, що дорівнює різниці між залишком суми боргу і вартістю зазначеної частки;
стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 липня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів придбання ОСОБА_6 спірного майна за спільні з ОСОБА_5 кошти позивачем суду не надано. При ухваленні рішення, суд виходив із того, що сторони не узгодили між собою розмір (вартість) вкладів у спільну діяльність, їх різновид, спосіб їх внесення та строки їх внесення, що є істотними умовами договору про спільну діяльність та що передбачено пунктом 5 указаного договору. Тому договір про спільну діяльність 20 квітня 2008 між сторонами не є укладеним, тобто не несе для сторін такого договору жодних юридичних наслідків. Суд зробив висновок, що звернення стягнення на частку ОСОБА_5 у спірному майні неможливе, оскільки вона не є співвласницею спірного нерухомого майна. ОСОБА_6 набула права особистої приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами разом із земельною ділянкою на якій вони розташовані, площею 0,2421 га у АДРЕСА_1 в установленому законом порядку із державною реєстрацією права власності. За ОСОБА_5 державної реєстрації права власності (спільної власності) на спірні об'єкти нерухомого майна не відбулося і нотаріально посвідченого правочину щодо переходу таких прав від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 не укладалося.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2017 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 липня 2017 року залишено без змін, однак виключено з мотивувальної частини рішення висновки суду про те, що договір є неукладеним.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 366 ЦК України. Договір простого товариства не містить умов щодо вкладів його учасників, безпосередньо вкладу ОСОБА_5 та внесення нею з урахуванням статті 1134 ЦК України майна, яким вона володіла на праві власності. Позивачем не доведено внесення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майна, яким вони володіли на праві власності для майнових вкладів, а також не доведено створення (придбання) внаслідок їхньої спільної діяльності майна, для якого мав би бути встановлений правовий режим спільної часткової власності.
При виключенні з мотивувальної частини рішення висновків суду про те , що договір про спільну діяльність є неукладеним, апеляційний суд виходив із того, що указаний висновок суду першої інстанції є передчасним, договір не є предметом спору, а є доказом у справі, оцінка якому повинна надаватися в установленому процесуальним законом порядку.
Аргументи учасників справи
У вересні 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і направили справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дали будь-якої оцінки ухвалі Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 липня 2016 року у справі № 654/2439/16-ц, де суд встановив, що по договору про спільну діяльність № 1 від 20 квітня 2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 об'єднали свої вклади для придбання будинку та господарських будівель і що частка кожного із учасників договору складає 50%, грошові та майнові вклади та майно, створене або придбане ними в результаті спільної діяльності становить їх спільну часткову власність. Також суд не надав оцінки договорам купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. Не відповідають обставинам справи висновки суду про забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором поруки, де поручителем є ОСОБА_5 Суди не спростували доводи про те, що ОСОБА_6 не попередила іпотекодержателя про те, що ОСОБА_5, як співвласник, має права та вимоги на предмет іпотеки. Суди не урахували роз'яснення пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ