Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 539/1130/17
провадження № 61-30118св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач -Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року в складі судді Гудкова С. В. та на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року у складі суддів: Бутенко С. Б., Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В.,
ВСТАНОВИВ :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (далі - ОКВПТГ «Лубнитагеплоенерго»), у якому просив визнати безпідставними нарахування ОКВПТГ «Лубнитагеплоенерго» заборгованості з теплової енергії місць зального користування та здійснити перерахунок з урахуванням 100% пільги, яка передбачена йому на підставі статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», зобов'язати ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» надавати йому 100% пільгу на оплату за теплову енергію місць загального користування та стягнути з ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» не передбачено 100% знижки на оплату за теплову енергію місць загального користування.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи повно та всебічно з'ясував обставини справи і не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є незаконні та необґрунтовані, оскільки ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області зазначену справу.
У січні 2018 року зазначена справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
На час розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 заперечення/відзиви не надходили.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди встановили, щоОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії дляцентралізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1
ОСОБА_4 є співвласником квартири № 59 вказаного будинку, в якій зареєстрований та постійно проживає разом з дружиною - ОСОБА_5
26 серпня 2003 року ВАТ «Лубнигаз» видалоОСОБА_4 технічні умови № 7695 на газифікацію його квартири, 12 листопада 2003 року ВАТ «Лубнижитлобуд» та ВМФТГ «Лубнитеплоенерго» погодили позивачу відключення його квартири від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку.
13 листопада 2003 рокуквартиру ОСОБА_4 переведено на індивідуальне опалення.
Згідно інформації Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської областіОСОБА_4. перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за категорією «інвалід війни 2-ї групи» з 11жовтня 2007 року, та відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має 100-процентну знижку на оплату за користування житлово-комунальними послугами в межах середніх норм споживання згідно постанови Кабінету Міністрів Українивід 6 серпня 2014 року № 409, в тому числі з газопостачання на опалення - норма 2-х осіб 205,5 куб. метра в місяць в опалювальний період.
Відповідно до акту обстеження місць загального користування житлового будинку по АДРЕСА_1