Постанова
Іменем України
18 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 711/5835/16-ц
провадження № 61-22436св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи: Черкаське міське управління юстиції, Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року у складі судді Степаненка О. М. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: Черкаське міське управління юстиції, Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради, про скасування запису про державну реєстрацію про право власності та визнання права власності.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із майнових прав на частину квартири АДРЕСА_1 За життя ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла йому вказану квартиру. Цю квартиру ОСОБА_6 отримала як член ЖБК під час проживання в зареєстрованому шлюбі з його дідом ОСОБА_5
16 жовтня 1984 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси шлюб між бабою та дідом розірвано, поділено сплачені пайові внески та встановлено порядок користування вказаною квартирою. Так, згідно з рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 січня 1985 року в справі № 2-80/85 право власності на сплачені пайові внески за ОСОБА_6 визнано в розмірі 3 194,42 крб, за ОСОБА_5 на 1 784,32 крб.
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 13 листопада 1985 року № 596 ОСОБА_6 прийнято в члени кооперативу ЖСК-75 та закріплено за нею та членами її сім'ї: дочкою та сином у вказаній квартирі, двох кімнат площею: 16,9 кв. м та 12,9 кв. м. Згідно з довідкою від 17 лютого 2015 року б\н за життя ОСОБА_6 повністю сплатила свої пайові внески, але належним чином право власності на квартиру не оформила. Вважає, що члени кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, починаючи з 13 листопада 1985 року набули право власності на спільну квартиру.
У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вважає, що він, як спадкоємець за заповітом, має право на 16/25 частини квартири з розрахунку виплат паєнакопичення здійснених ОСОБА_6 та з урахуванням рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 січня 1985 року. Крім того, 18 квітня 2016 року він випадково дізнався, що відповідач 09 березня 2016 року зареєстрував за собою право власності на всю квартиру, як єдиний член кооперативу, а тому рішення державного реєстратора про реєстрацію майнових прав на вказану квартиру за ОСОБА_5 порушує його майнові права на спірний об'єкт нерухомості, як спадкоємця за заповітом.
Зважаючи на те, що його ОСОБА_6 за життя не зареєструвала своє право власності на спірну квартиру, нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, керуючись нормами частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», із урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив скасувати запис про державну реєстрацію про право власності від 09 березня 2016 року за № 13617736 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1за ОСОБА_5 та визнати за ним право власності на 16/25 частини вказаної квартири.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Скасовано запис про державну реєстрацію про право власності від 09 березня 2016 року за № 13617736 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_4 право власності на 16/25 частини квартири АДРЕСА_1 Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки пайовий внесок ОСОБА_6 сплачений у 1992 році і вона як член кооперативу набула права власності на спірну квартиру у розмірі пропорційному її частини паєнакопичення, позивач є спадкоємцем 16/25 частини квартири, що відповідає сплаченій спадкодавцем частині пайового внеску.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 має право на спадкування 16/25 частини квартири, як спадкоємець за заповітом від 26 вересня 2012 року, оскільки ця частина квартири відповідає частині сплачених ОСОБА_6 пайових внесків вартості квартири в сумі 6 389,75 крб.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У травні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що квартира отримана ним як членом ЖБК -75, а ОСОБА_6 була лише членом сім'ї. Перший внесок на квартиру ним сплачений за рахунок заробітної плати за шість місяців наперед, а ОСОБА_6 ніде не працювала. Примірним Статутом ЖСК не передбачено набуття права на пай на підставі рішення суду про поділ майна подружжя, а тому ОСОБА_6 у листопаді 1985 року ніяким чином не могла стати членом ЖСК-75 м. Черкаси і відповідно рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13 листопада 1985 року № 596 є незаконним.
У серпні 2017 року від ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу, згідно з якими суди обох інстанцій у повній мірі дослідили всі матеріали справи, надали належну оцінку доказам, прийняли законне рішення, застосувавши належним чином закон.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану справу передано до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані суд