Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа №757/13258/16-ц
провадження № 61-34742св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Київський національний торговельно-економічний університет,
представник відповідача - Тарасенко ДенисВолодимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Київського національного торговельно-економічного університету (далі - Університет) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог указувала, що 01 вересня 1998 року працювала в Університеті на посаді доцента кафедри готельно-ресторанного бізнесу. З 26 листопада 2010 року її переведено на контрактну форму трудового договору, у зв'язку з чим вона з відповідачем уклала контракт № 164.
Наказом від 25 листопада 2015 року її звільнено з посади доцента кафедри готельно-ресторанного бізнесу на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Посилаючись на те, що відповідач не взяв до уваги, що вона є одинокою матір'ю, вважає дії відповідача щодо її звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України незаконними. Уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати незаконним наказ від 25 листопада 2015 року № 1871-к про її звільнення, поновити її на посаді доцента кафедри готельно-ресторанного бізнесу, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96 308,82 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2017 року позов задоволено частково.
Скасовано наказ Київського національного торговельно-економічного університету №1871-к від 25 листопада 2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади доцента кафедри готельно-ресторанного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету.
Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді доцента кафедри готельно-ресторанного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету. Стягнуто з Київського національного торговельно-економічного університету суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 95 709, 12 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач під час звільнення ОСОБА_4 порушив її трудові права, передбачені частиною третьою статті 184 КЗпП України, як одинокої матері.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що під час звільнення позивача відповідач дотримався передбачених статтею 184 КЗпП України умов, запропонував позивачу наявні вільні посади, від яких позивач відмовилась, тому відсутні підстави вважати, що права позивача порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 червня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд прийняв до уваги новий доказ, а саме акт про відмову позивача від запропонованої роботи, який не був предметом дослідження суду першої інстанції, що є порушенням норм процесуального законодавства. Крім того, під час надання пояснень в судовому засіданні ректор Університету зазначав, що позивач відмовилась від запропонованих посад, у зв'язку з низькими окладами, однак це не відповідає дійсності, оскільки оклади за посадою, з якої її звільнили, та оклади, які пропонували позивачу, суттєво не відрізняються.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
21 листопада 2017 рокувід Університету до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, які мотивовані тим, що рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 01 вересня 1998 року ОСОБА_4 перебувала із Університетом у трудових відносинах.
26 листопада 2010 року сторони уклали строковий контракт № 164, відповідно до умов якого позивача призначено на посаду доцента кафедри готельно-ресторанного бізнесу зі строком дії договору до 25 листопада 2015 року.
25 листопада 2015 року позивачу запропоновано для працевлаштування вільні посади, а саме: завідувач лабораторії, лаборант, старший викладач, від яких позивач відмовилась, про що складено відповідний акт.
25 листопада 2015 року наказом ректора Університета № 1871-к ОС