ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2019 року
Київ
справа №2а-1091/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/5597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 (судді: Гулик А.Г. (головуючий), Мричко Н.І., Сакалош В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі № 2а-1091/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвесткабель» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Укрінвесткабель» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень:
- від 01.11.2011 №0002642321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) в розмірі 1 089 239,30 грн, у тому числі, за основним платежем 726 159,30 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 363 080,00 грн;
- від 01.11.2011 № 0002632321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 930 567,00 грн, в тому числі за основним платежем 620 378,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 310 189,00 грн;
- від 11.02.2011 № 0000252321/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 57 855,00 грн, у тому числі, за основним платежем 40 684,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 10 171,00 грн;
- від 11.02.2011 № 0000242321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 407 631,00 грн, в тому числі за основним платежем 326 105,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 81 526,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій (від контрагентів отримано товари), підтвердження таких належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2011, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірок від 19.10.2010 № 2642/23-209/32053472 та від 27.12.2010 № 3144/23-209/32053472, оформлених за результатами проведених позапланових невиїзних перевірок Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських розрахунків з ТОВ «Київська енергокабельна компанія», СПД ФО ОСОБА_8 за 2008 рік та з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських розрахунків ТзОВ «Київська енергокабельна компанія», СПД ФО ОСОБА_8 за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, під час яких було виявлено порушення позивачем вимог:
- пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в сумі 766 844,00 грн в період з січня по грудень 2008 року по операціях взаємовідносин із СПД ФО ОСОБА_9 та ТОВ «Київська енергокабельна компанія»;
- пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем за період 2008 року безпідставно включено до складу валових витрат витрати по операціях придбання товарів від постачальника СПД ФО ОСОБА_9 та ТОВ «Київська енергокабельна компанія», що призвело до заниження об'єкту оподаткування за 2008 рік на загальну суму 3785932, 87 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з СПД ФО ОСОБА_9 та ТОВ «Київська енергокабельна компанія» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Вказує на ненадання позивачем первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, зокрема товарно - транспортних накладних, з вказаними контрагентами, несплати останніми податкових зобов'язань, відсутність в контрагентів достатніх трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідної господарської діяльності, а також зазначає про наявність порушеної кримінальної справи відносно контрагента СПД ФО ОСОБА_9 за ознаками вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст.266 Кримінального кодексу України.
На підставі актів перевірок та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами СПД ФО ОСОБА_9 та ТОВ «Київська енергокабельна компанія» на підставі договорів купівлі продажу та поставки.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано належно оформлені первинні документи, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, банківські виписки, товарно - транспортна накладна, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, витяг з журналу реєстрації довіреностей, акти звірки взаєморозрахунків, оборотно - сальдові відомості по рах. 281.
Придбаний позивачем у контрагентів товар реалізовувало іншим господарюючим суб'єктам, що підтверджується договорами про купівлю продаж товарів, видатковими та податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями та банківськими виписками про оплату товару, довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, актами звірки взаєморозрахунків. Продаж вказаних товарів відбувався за ціною вищою від ціни придбання.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у необ'єктивній оцінці фактів порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо неможливості фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та відсутності їх документального підтвердження, що було встановлено під час проведення перевірки та безпідставного формування витрат та податкового кредиту. Зазначає про наявність постанови Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2011 в кримінальній справі № 1-168/11, відносно контрагента позивача ОСОБА_9
Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не містить, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 5.1 статті 5.
Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
10.2. Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
10.3. Підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
11. Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 1.7. статті 1.
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
11.2. Підпункт 7.4.1. пункту 7.4. статті 7.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
11.3. Підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
11.4. Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
11.5. Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як р