ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2019 року
Київ
справа №826/7945/15
касаційне провадження №К/9901/8518/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового ппровадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тільки Так» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2015 (суддя - Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 (головуючий суддя - Романчук О.М., суддя: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі № 826/7945/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тільки Так» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тільки Так» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2014 №153626552209.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 14.07.2015 позов залишив без задоволення.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2015 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2015 без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тільки Так» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Тільки Так» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, наголошує на реальності оспорюваних господарських операцій, що підтверджується наданими судам попередніх інстанцій первинними документами, які відповідають всім вимогам чинного законодавства. Крім того, вказує на те, що дії податкового органу з оформлення результатів зустрічної звірки щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-Груп» актом від 30.04.2014 №1167/26-59-22-13/38899716 визнано протиправними в судовому порядку. Тому посилання відповідача в обґрунтування позиції щодо протиправності формування позивачем податкового кредиту на висновки вказаного акту не можуть братися до уваги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тільки Так» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мазурек-Груп», результати якої оформлено актом від 23.10.2014 №1006/26-55-22-09/33403435.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мазурек-Груп» щодо придбання на підставі договору від 01.01.2014 №1401/10 поліграфічних послуг, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Свою позицію податковий орган обґрунтовував аналізом документів, які містяться в обліковій справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-Груп», а також висновками акта від 30.04.2014 №1167/26-59-22-13/38899716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-Груп» з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014».
На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014 № 153626552209, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 115163грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 92130грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 23033грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що задекларовані позивачем господарські операції не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, які економічно необхідні для здійснення таких операцій.
За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені п