ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2019 року
Київ
справа №820/768/18
адміністративне провадження №К/9901/57407/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс»
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 (головуючий суддя - Бідонько А.В.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді - Григоров А.М., Подобайло З.Г.)
у справі № 820/768/18
за позовом Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс»
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2018 року Приватне підприємство «Баланс-Мастер Сервіс» (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.01.2018 № 317 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказ ГУ ДФС у Харківській області від 18.01.2018 № 317 є незаконним, оскільки на час його прийняття були відсутні підстави, з якими закон пов'язує виникнення права у контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки, що визначені у статті 78 Податкового кодексу України.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.03.2018 у задоволенні позову Підприємства відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.06.2018 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 змінив з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погодившись із судовими рішеннями, Підприємство звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення Підприємством вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Харківській області направило позивачу запити: №1350/10/20-40-08-18 від 20.02.2017, № 5858/10/20-40-14-11-18 від 26.05.2017, №24037/10/20-40-14-11-18 від 14.11.2017 щодо надання інформації. У вказаних запитах, крім іншого, позивачу повідомлено, що у разі ненадання інформації та її документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України буде проведена документальна позапланова перевірка.
На запити ГУ ДФС у Харківській області Підприємство надало відповіді, в яких зазначило, що не має достатніх законних підстав для задоволення вимог контролюючого органу щодо надання інформації та документів, оскільки зі змісту запитів не вбачається, з яких саме підстав необхідно надати документи.
У зв'язку із ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у Харківській області 18.01.2018 прийнято наказ № 317 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з 26.01.2018 тривалістю 5 робочих днів.
Позивач скористався своїм правом, передбаченим підпунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, внаслідок чого відповідач склав акт про відмову від допуску до проведення перевірки № 652/20-40-14-11-11/24847468 від 29.01.2018.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що запити ГУ ДФС у Харківській області відповідають вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а контролюючим органом дотримано порядок витребування інформації та призначення перевірки Підприємства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК Украї