ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2019 року
Київ
справа №805/4039/16-а
адміністративне провадження №К/9901/35376/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_2
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (головуючий суддя- Кірієнко В.О.)
та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді - Шишов О.О., Чебанов О.О.)
у справі №805/4039/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
третя особа - Красноармійська районна державна адміністрація
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.06.2016 №35960-1303, податкової вимоги від 05.10.2016 №2666-17, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року позивач звернувся в Донецький окружний адміністративний суд з позовом до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа - Красноармійська районна державна адміністрація, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №35960-1303 від 30.06.2016 на суму 108 926 грн. 80 коп.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №2666-17 від 15.10.2016 на суму 108982 грн. 20 коп.;
- зобов'язати Красноармійську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняти податкове повідомлення - рішення на суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю за 2016 рік на суму 8 111 грн. 95 коп.;
- стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у відповідному договорі оренди та вказує, що жодної пропозиції щодо зміни розміру орендної плати в договорі від Красноармійської районної державної адміністрації позивачу не надходило, а отже узгоджений розмір орендної плати, визначений сторонами при укладанні договору, на даний час є незмінним та таким, що не заперечується жодною із сторін договору. Таким чином, висновки податкового органу про наявність підстав для збільшення розміру орендної плати за землю на підставі ст. 288 ПК України, на думку позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності, після набрання законної сили ПУ України має становити не менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що згідно п. 5 договору про оренду землі нормативно - грошова оцінка земельних ділянок, переданих в оренду складає 451 001 грн. 88 коп., а також вказує про безпідставність застосування контролюючим органом положень статті 277 ПК України, оскільки остання регулює ставки земельного податку, а не орендної плати земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
07 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 грудня 2011 року між Красноармійською районною державною адміністрацією як орендодавцем та позивачем як орендарем укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Піщанської сільської ради Красноармійського району Донецької області.
Згідно з пунктами 2, 9 зазначеного договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 104, 1671 га.; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,2% нормативної грошової оцінки пасовищ у розмірі 5 412, 02 грн. на рік.
30 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №35960-1303, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 108 926 грн. 80 коп.
05 жовтня 2016 року відповідачем сформовано податкову вимогу № 2666-17, в якій зазначено, що станом на 4 жовтня 2016 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 108 982 грн. 20 коп., у тому числі орендна плата з фізичних осіб за основним платежем у сумі 108 982 грн. 20 коп.
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, на думку колегії суддів, рішення судів попередніх