ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №815/4992/17
адміністративне провадження №К/9901/55483/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Чакір В.О.,
представника третьої особи Нгуєн А.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (головуючий суддя Запорожан Д.В., судді - Яковлєв О.В., Танасогло Т.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, третя особа ОСОБА_4, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що виразилась у порушенні строків погодження та видання наказу про призначення позивача на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС в порядку переведення з посади начальника Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України; скасувати наказ Одеської митниці ДФС від 14 вересня 2017 року № 878-о «Про призначення ОСОБА_4.»; зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС в порядку переведення з 15 травня 2017 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним порушення Одеською митницею ДФС строків погодження та видання наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС в порядку переведення. Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС від 14 вересня 2017 року №878-о. Зобов'язано відповідача призначити позивача на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС в порядку переведення з 15 травня 2017 року. Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 55647,90 грн з утриманням усіх податків та зборів. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 місячної заробітної плати у розмірі 5300 грн з утриманням усіх податків та зборів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року залишити в силі.
Одеська митниця ДФС та ОСОБА_4 скористалися своїм правом та надіслали до суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2016 року працював на посаді начальника Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України.
20 квітня 2017 року позивач звернувся до керівництва Одеської митниці ДФС із заявою про надання можливості пройти стажування для набуття практичного досвіду та підвищення рівня професійної компетенції.
Листом від 20 квітня 2017 року Одеська митниця ДФС повідомила тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби геології та надр України про погодження питання проходженням ОСОБА_1 стажування для набуття практичного досвіду та ознайомлення з посадовими обов'язками начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС та у разі позитивного вирішення питання просила направити ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС у термін з 27 квітня 2017 року по 5 травня 2017 року для проходження стажування.
Тимчасово виконуючим обов'язки голови Державної служби геології та надр України було погоджено проходження ОСОБА_1 стажування для набуття практичного досвіду та підвищення рівня професійної компетенції шляхом ознайомлення з посадовими обов'язками начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці Державної фіскальної служби України у термін з 27 квітня 2017 року по 5 травня 2017 року та згідно наказу від 24 квітня 2017 року направлено позивача до Одеської митниці ДФС для проходження стажування у термін з 27 квітня 2017 року по 5 травня 2017 року.
Відповідачем 27 квітня 2017 року прийнято наказ №364-о «Про зарахування на стажування», яким позивача зараховано на стажування у термін з 27 квітня 2017 року по 5 травня 2017 року на посаді начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС.
Виконуючим обов'язки начальника Одеської митниці ДФС 28 квітня 2017 року директору Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДФС направлено лист вих. № 620/8/15-70-04, в якому порушено клопотання щодо погодження переведення начальника Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС.
Позивач за результатами проходження стажування, згідно висновку про результати стажування, отримав оцінку відмінно.
5 травня 2017 року директор Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДФС, згідно листа № 11365/7/99-99-03-02-02-17, погодив переведення ОСОБА_1 на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС.
12 травня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України в порядку переведення для подальшої роботи в Одеській митниці ДФС на посаді начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури згідно з пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та пунктом 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу».
Підставою для прийняття вказаного наказу слугував лист Одеської митниці ДФС від 12 травня 2017 року 226/9/15-70-04, яким відповідач просив тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби геології та надр України звільнити позивача із займаної посади в поряду переведення відповідно до статті 41 Закону України «Про державну службу», пункту 5 статті 36 КЗпП України.
Позивачем написано заяву про прийняття на роботу на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС в порядку переведення згідно пункту 5 статті 36 КЗпП України статті 41 Закону України «Про державну службу.
Одеською митницею 12 травня 2017 року, для погодження, начальнику управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в Одеській області направлено проект наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС.
Листом від 16 травня 2017 року вих. №3128/9/15-32-22-02-06 Головне управління ДФС в Одеській області повідомило Одеську митницю ДФС, що питання про погодження проекту зазначеного вище наказу буде вирішено після отримання Управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області результатів психофізіологічного інтерв'ю.
Проходження психофізіологічного тестування з використанням поліграфа кандидата на посаду начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 було призначено на 13 червня 2017 року та відповідно, пройдено останнім у встановлений строк.
У зв'язку з тим, що після проходження позивачем психофізіологічного тестування з використанням поліграфа, відповідачем наказ про призначення його на посаду не приймався, ОСОБА_1 неодноразово звертався до Одеської митниці ДФС щодо з'ясування питання погодження наказу про прийняття його на посаду в порядку переведення.
Так як відповідачем протягом тривалого часу рішення про прийняття або про відмову у прийнятті позивача на посаду не приймалося, останній звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції в обгрунтування рішення зазначав, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначенні на посаду посилаюсь на результати тестування, оскільки відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2013 року за №1748/24280, результати опитування не тягнуть правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень стосовно особи, а використовуються виключно як відомості ймовірного або орієнтувального характеру для можливого формування у сл