РІШЕННЯ
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №800/539/16
адміністративне провадження №П/9901/261/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
Білоуса О.В.,
Желтобрюх І.Л.,
секретар - Шевчук К.В.,
за участю
представника відповідача - Кот О.В.,
представника третьої особи 1 - Белінської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_7
до Верховної Ради України,
треті особи - Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація України,
про визнання незаконною постанови, -
встановив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - відповідач, ВРУ), треті особи - Вища рада юстиції (далі - третя особа 1, ВРЮ), Державна судова адміністрація України (далі - третя особа 2, ДСА України), про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1607-VIІI "Про звільнення судді".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 листопада 2015 року Вища рада юстиції прийняла рішення №810/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_7. з посади за порушення присяги». За наслідками оскарження цього рішення у судовому порядку, постановою Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року рішення Вищої ради юстиції від 05 листопада 2015 року №810/0/15-15 скасовано. Не погодившись із рішенням суду, Вища рада юстиції звернулась до Верховного Суду України із заявою про його перегляд, однак судового рішення ще не прийнято. Незважаючи на цю обставину, 29 вересня 2016 року на засіданні Верховної Ради України прийнято оскаржуване рішення, яким позивача звільнено з посади. За таких обставин вважає, що відповідач не мав права порушувати питання про її звільнення з посади. Крім того, наголошує на порушення процедури звільнення судді, оскільки відповідач не повідомив її про розгляд питання про звільнення не пізніше ніж за три дні до засідання, як це передбачено Регламентом Верховної Ради України (а.с. 5-8).
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення на позовну заяву, а також відзив, в яких просив залишити позовну заяву ОСОБА_7 без задоволення. Відповідач вказує на те, що 27.09.2016 року прес-служба Апарату Верховної Ради України на сайті Верховної Ради України розмістила інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на пленарному засіданні питання щодо їх звільнення, у тому числі ОСОБА_7 Урядовою телеграмою від 27.09.2016 року ОСОБА_7 повідомлено, що на позачерговому засіданні Верховної Ради України, яке відбудеться 29.09.2016 року, розглядатиметься подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_7 з посади судді у зв'язку з порушенням присяги. У зв'язку із скликанням на вимогу Президента України позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання 29.09.2016 року Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя 27.09.2016 року урядовою телеграмою також було направлено повідомлення на адресу позивача. А тому відповідач вважає, що зазначене питання могло бути розглянуто в стислі строки і за відсутності ОСОБА_7 За прийняття рішення щодо звільнення позивача свої голоси віддали 226 народних депутатів України. Рішення прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 29.09.2016 року за №1607-VIII. Вважає, що приймаючи оскаржувану постанову Верховною Радою України було дотримано процедуру звільнення позивача з посади судді (а.с. 48-54, 135-145).
Вищою радою юстиції (правонаступником якої є Вища рада правосуддя) під час судового розгляду справи надавались пояснення, в яких ВРЮ зазначає, що обставини, які мали значення та стали підставою для прийняття рішення про звільнення позивача з посади, а також обґрунтування саме такого рішення у повному обсязі в ньому наведені. Приймаючи рішення 05 листопада 2015 року про внесення подання про звільнення позивача за порушення присяги ВРЮ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством. Зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року скасовано рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 16 квітня 2018 року про визнання протиправним та скасування рішення ВРЮ від 05.11.2015 року №810/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 з посади за порушення присяги» та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 (а.с. 41-44, 110-111).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року відкрито провадження в даній справі, судове засідання призначено на 10 листопада 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Верховної Ради України, треті особи - Вища рада юстиції, Державна судова адміністрація України, про визнання незаконною та скасування постанови, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №П/800/451/15 (21-729а16) за позовом ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції про визнання рішення протиправним та його скасування.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року адміністративну справу №800/539/16 за позовом ОСОБА_7 до Верховної Ради України, треті особи - Вища рада юстиції, Державна судова адміністрація України, про визнання незаконною та скасування постанови прийнято до провадження Верховного Суду та для вирішення питання про поновлення провадження у справі призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 22 січня 2019 року.
22 січня 2019 року ухвалою Верховного суду поновлено провадження у справі №800/539/16 та розпочато її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засіданні у справі призначено на 19 лютого 2019 року.
Ухвалою Суду від 19 лютого 2019 року здійснено процесуальну заміну третьої особи 1 з Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя.
Позивач, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. 17 січня 2019 року та 18 лютого 2019 року від позивача до Суду надійшли заяви про здійснення розгляду справи за її відсутності.
Представники відповідача та третьої особи 1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.
Представник третьої особи 2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_7 Указом Президента України №712/2002 від 13 серпня 2002 року призначено на посаду судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у межах п'ятирічного строку (а.с. 32-34).
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 22 травня 2008 року №296-VI ОСОБА_7 обрано на посаду Чарнобаївського районного суду Черкаської області безстроково (а.с. 30-31).
05 листопада 2015 року ВРЮ прийняла рішення, дійшовши висновку про порушення суддею Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_7. присяги судді. 17 грудня 2015 року ВРЮ до Верховної Ради України внесено подання про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв'язку з порушенням присяги (а.с. 64-74).
Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 27 вересня 2016 року №352, у зв'язку з вимогою Президента України, вирішено скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання на 10 годину 29 вересня 2016 року, на якому розглянути питання про звільнення суддів (а.с. 61).
27 вересня 2016 року відповідачем на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області направлено урядову телеграму з повідомленням про розгляд питання щодо звільнення судді ОСОБА_7. на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29 вересня 2016 року. Зазначена телеграма вручена позивачу 28 вересня 2019 року (а.с. 81-83).
Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1607-VIІІ вирішено звільнити ОСОБА_7 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв'язку з порушенням присяги (а.с. 10).
Порядок призначення та звільнення суддів визначається Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI та Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10.02.2010р. №1861-VI.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
Згідно п. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
Частинами 3, 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI (далі - Закон №2453-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції". На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.
Суд зазначає, що правомірність рішення ВРЮ від 05 листопада 2015 року щодо внесення подання про звільнення позивача з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв'язку з порушенням присяги була предметом розгляду адміністративної справи №800/24/17 (800/451/15).
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
від 16 квітня 2018 року у справі №800/24/17 (800/451/15) позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ВРЮ від 05 листопада 2015 року. Проте постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №800/24/17 (800/451/15) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи наведене, Суд зазначає, що під час розгляду даної адміністративної справи дослідженню підлягає правомірність оскаржуваної постанови Верховної Ради України в частині дотримання процедури її прийняття.
У відповідності до положень статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем процедури її звільнення, оскільки її не повідомлено про розгляд питання про звільнення не пізніше ніж за три дні до засідання, як це передбачено Регламентом Верховної Ради України.
Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування державних органів, законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України визначає Регламент Вер