У Х В А Л А
18 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 695/500/17
Провадження № 14-60 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (далі також - нотаріус), Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на будинок і усунення перешкод у користуванні ним
за касаційною скаргою позивача на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 4 вересня 2018 року та
в с т а н о в и л а:
22 лютого 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати недійсним і скасувати рішення нотаріуса № 24772900 від 25 вересня 2015 року (далі - оскаржене рішення) про державну реєстрацію права власності ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на будинок позивача загальною площею 156,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок);
- зобов'язати нотаріуса усунути перешкоди у користуванні позивачем будинком загальною площею 156,7 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок), шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про реєстрацію за позивачем права власності на будинок та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності на будинок за ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
Мотивував позов такими обставинами:
- 9 лютого 2007 року позивач уклав з Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Сведбанк», у подальшому - ПАТ «Омега-Банк») кредитний договір № 2301/0207/88-768, за умовами якого отримав кредит у сумі 38 000 доларів США для споживчих цілей на строк з 9 лютого 2007 року до 8 лютого 2017 року включно (далі - кредитний договір), а також для забезпечення належного виконання кредитного договору - іпотечний договір № 2301/0207/88-768-Z (далі - іпотечний договір), за умовами якого передав в іпотеку будинок;
- на підставі договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року та витягу з реєстру заборгованостей боржників № 1-Б від 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступило ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» право вимоги за кредитним договором;
- у провадженні Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі - відділ ДВС) перебувало виконавче провадження № 52664070 про стягнення з позивача на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 388 407,60 грн за виконавчим листом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 лютого 2012 року № 2-1557 (далі - виконавче провадження).
- 24 листопада 2016 року державний виконавець відділу ДВС виніс постанову про арешт всього майна позивача, зокрема, й будинку, а 8 грудня 2016 року - постанову про стягнення з пенсії позивача заборгованості у розмірі 20 % щомісяця;
- у січні 2017 року до будинку позивача завітали представники ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» («колектори») з вимогами звільнити займане житлове приміщення, оскільки будинок начебто належить ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на підставі іпотечного договору. Лише після втручання співробітників поліції незаконні дії представників ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» були припинені;
- 3 лютого 2017 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та виявив, що ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» незаконно звернуло стягнення на предмет іпотеки та зареєструвало за собою право власності на будинок на підставі оскарженого рішення;
- оскаржене рішення є протиправним, оскільки: нотаріус не мала повноважень його приймати без вчинення нотаріальної дії з будинком; нотаріус не направила примірник оскарженого рішення до територіального органу державної реєстрації за місцем розташування будинку у порядку, встановленому законодавством; відсутні докази надсилання ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» письмової вимоги позивачеві; будинок є єдиним місцем проживання позивача, а тому звернення на нього стягнення порушує Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; будинок ще з 20 лютого 2012 року перебував під арештом, який на момент прийняття оскарженого рішення не був знятий в установленому порядку.
16 лютого 2017 року Черкаський окружний адміністративний суд постановив ухвалу у справі № 823/257/17, якою відмовив у відкритті провадження за адміністративним позовом позивача до нотаріуса про скасування оскарженого рішення та зобов'язання відновити попередній запис про реєстрацію за позивачем права власності на будинок.
12 червня 2018 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким визнав недійсним і скасував оскаржене рішення; зобов'язав нотаріуса усунути перешкоди у користуванні позивачем будинком шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про реєстрацію за позивачем права власності на будинок та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» права власності на будинок.
Мотивував рішення такими обставинами:
- відступаючи права вимоги за іпотечним договором, особа, яка відступає, має письмово повідомити про це боржника;
- відсутність належних доказів дотримання іпотекодержателем (ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс») вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) щодо надсилання іпотекодавцеві (позивачу) письмової вимоги, які подаються державному реєстратору відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок), свідчать про передчасність звернення стягнення на будинок;
- ТзОВ «Факторингова компанія«Вектор Плюс» подало нотаріусу визначені Законом і Порядком документи, які необхідні для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, не у повному обсязі;
- з 7 червня 2014 року для примусового відчуження нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки, необхідне дотримання такої умови як згода власника на незастосування приписів Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а у цій справі вказана процедура дотримана не була;
- наявність в реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
4 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив.
Постанову обґрунтував висновком ВеликоїПалати Верховного Суду у постанові від 4 квітня 2018 року (провадження № 11-211апп18), вказавши, що у цій справі мають досліджуватися виключно владні управлінські рішення та дії нотаріуса як державного реєстратора, яка у спірних правовідносинах діяла як суб'єкт владних повноважень. А тому спір належить до юрисдикції адміністративного суду.
29 вересня 2018 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 4 вересня 2018 року, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. Скаржиться на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Мотивує скаргу так:
між сторонами існує невирішений спір про цивільне право, а вимога про скасування права власності ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на будинок є похідною від спору про звернення стягнення на предмет іпотеки та має розглядатися за правилами цивільного судочинства;
через те, що суди постановили взаємовиключні рішення, - ух