У Х В А Л А
13 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № П/9901/988/18 (П/9901/988/18)
Провадження № 11-35заі19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувшиматеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі за його позовом до Президента України, Верховної Ради України про визнання протиправними та нечинними Указів Президента України, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
27 грудня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
- зобов'язати Верховну Раду України на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http.//rada.gov.ua) привести ст. 11 Закону України № 1682-ІІІ «Про природні монополії» у відповідність до редакції, чинної станом на 07 жовтня 2010 року (до змін, внесених Законом України № 2592-VI від 07 жовтня 2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 04 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до Президента України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вже є спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В частині позовних вимог ОСОБА_3 до Верховної Ради України ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 04 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання на 12 лютого 2019 року.
Не погодившись із ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 04 січня 2019 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог до Президента України, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати цю ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.
На виконання цієї ухвали скаржнику необхідно було надати докази, що підтверджують його тяжкий майновий стан за попередній календарний рік або документ про сплату судового збору у розмірі 1 тис. 762 грн.
11 лютого 2019 року ОСОБА_3 надіслав до Великої Палати Верховного Суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за ІІІ та ІV квартал 2017 року та за період з І кварталу по ІІІ квартал 2018 року, видані Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, які дозволяють дійти висновку про те, що розмір належного до сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
За наведених обставин клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 133 КАС України та п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підлягає задоволе