Постанова
іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 676/2646/17
провадження № 51-7411 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурорів Беженара В. Г., Грищенка М. А.,
захисника Бугаєнка О. К.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017260220000073, за обвинуваченням
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Новоайдар Луганської області, жителя АДРЕСА_1 такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області вироком від 28 грудня 2017 року визнав винуватим та засудив ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 407 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено обов'язки, передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 цього ж Кодексу.
Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 05 квітня 2018 року залишив без змін вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині А-4568 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, не маючи наміру назавжди ухилитися від несення обов'язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків без поважних причин та дозволу командування військової частини не з'явився вчасно на службу після щорічної основної відпустки. Зокрема, ОСОБА_3 мав повернутися до розташування військової частини 19 березня 2017 року, а повернувся лише 23 травня 2017 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно виключив з інкримінованого ОСОБА_3 діяння таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину в умовах особливого періоду, що потягло за собою перекваліфікацію дій засудженого з ч. 4 на ч. 3 ст. 407 КК. На його думку, апеляційний суд безпідставно відхилив доводи прокурора щодо цього і залишив вирок місцевого суду без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурори підтримали касаційну скаргу, захисник заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
З матеріалів кримінального провадження видно, що безпідставність кваліфікації дій засудженого за ч. 4 ст. 407 КК суд першої інстанції обґрунтував тим, що наявність такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину в умовах особливого періоду, може мати місце лише протягом періоду мобілізації, оскільки воєнного стану в Україні немає, а період відбудов