1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа №355/1394/16-ц

провадження №61-3892св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ»,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«УБА-АГРОСВІТ» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року у складі судді Литвиненко О. Л. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Білоконь О. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ» (далі - ТОВ «УБА-АГРОСВІТ»), третя особа - ОСОБА_5, в якому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) у розмірі 293 227,65 грн та 2000 грн за виконання звіту авто товарознавчого дослідження.

Позов мотивовано тим, що 09 травня 2016 року, ОСОБА_5, керуючи в нетверезому стані транспортним засобом - трактором «МТЗ-82.1.26», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом оприскувачем «ОПШ», власником якого є ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», здійснюючи маневр розвороту ліворуч на 63 км а/д Київ-Харків, не надав перевагу в русі автомобілю «OPEL MOVANO», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який рухався в зустрічному напрямку руху, внаслідок чого трапилась ДТП.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 14 липня 2016 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2016 року, ОСОБА_5 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху України та скоєнні даного ДТП.

ОСОБА_5 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ».

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобіля, розмір заподіяної шкоди складає 293 227,65 грн, яку, разом із витратами на складання звіту позивач просила стягнути з роботодавця винної у ДТП особи.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоди, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 269 178,74 грн, витрати за виконання звіту у розмірі 2 000 грн, судовий збір у розмірі

2 691,79 грн, всього 273 870,53 грн.

Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що завдані позивачу збитки працівником ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» під час виконання ним трудових обов'язків мають бути відшкодовані роботодавцем винної у ДТП особи на підставі частини другої статті 1187, статті 1172 ЦК України.

У касаційній скарзі, ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_5 вчинив ДТП під час керування ним службового автомобіля не у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків, поза робочим часом, унетверезому стані, а тому відповідати за заподіяну шкоду позивачу повинен сам водій транспортного засобу, а не власник автомобіля - ТОВ «УБА- Агросвіт».

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За загальними правилом частини 2 статті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК Українивбачається, що законодавець розрізняє понятт

................
Перейти до повного тексту