Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 401/4176/14-ц
провадження № 61-27732св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: відкрите акціонерне товариство «Кіровоградгаз» в особі Світловодського управління по експлуатації газового господарства, Олександрійський відділ повірки та метрологічної атестації державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», відкрите акціонерне товариство «Ямпільський приладобудівний завод»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 27 липня 2015 року, у складі судді Баранець А. М., та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2017 року, у складі колегії суддів: Чельник О. І., Карпенка О. Л., Франко В. А.,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням його уточнення) до відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» в особі Світловодського управління по експлуатації газового господарства (далі - СУЕГГ), Олександрійського відділу повірки та метрологічної атестації, державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Кіровоградстандартметрологія»), відкритого акціонерного товариства «Ямпільський приладобудівний завод» (далі - ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод») про визнання незаконними та протиправними дії відповідачів та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 26 вересня 2011 року представником СУЕГГ було знято на повірку належний позивачу лічильник газу роторний, про що складено відповідний акт. Отримавши вказаний лічильник лише на початку серпня 2014 року, на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2013 року, ОСОБА_4 виявив, що лічильник має пошкоджені заводські пломби та повірочні тавра, а, отже, є непридатним до подальшого використання.
Посилався на порушення порядку здійснення перевірки лічильника, та невиконання дій щодо ремонту пошкодженого лічильника, який, на переконання позивача мав бути здійснений як СУЕГГ, як газопостачальним підприємством, так і ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод», так як саме ним було реалізовано бракований лічильник.
Наведеним позивач пояснював його постійне перебування в стані значної нервової напруги. У зв'язку з пошкодженням його майна, він був позбавлений можливості належним чином користуватись ним, що завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в 1 000 грн. Просив стягнути з кожного з відповідачів моральну шкоду у розмірі 1 000 грн, а також 150 грн матеріальної шкоди за придбання неякісного товару - з ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод».
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо зобов'язання ВАТ «Кіровоградгаз» здійснити за власний рахунок повірку наявного в нього нового газового лічильника. Судом встановлено, що під час перегляду вказаного рішення в апеляційному порядку, позивачем було сплачено суму заборгованості. У зв'язку з зазначеним місцевий суд дійшов висновку про недоведеність тверджень позивача щодо незаконності дій відповідачів.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого
2017 року, рішення місцевого суду скасовано у зв'язку з необґрунтованістю. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Обґрунтовуючи рішення, апеляційний суд посилався на те, що належний позивачу лічильник газу було знято на повірку без ознак порушення корпусу або облікового пристрою. При цьому, несплата позивачем вартості призначеної апеляційним судом судово-технічної експертизи та ненадання ним об'єкту дослідження, унеможливило проведення такої експертизи. У зв'язку з цим, та за відсутності належних та допустимих доказів, неможливо встановити обставину придатності до застосування (використання) лічильника газу.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на помилковість ототожнення його позовних вимог у даній справі із позовними вимогами, що були викладені у поданій ним зустрічній позовній заяві в іншій справі, на судове рішення у якій посилаються суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях. Так, судами не було встановлено, хто з відповідачів пошкодив належне йому майно - лічильник газу роторний
G 4 РЛ, а також залишено поза увагою його вимоги щодо визнання незаконними здійснену повірку та відмову у ремонті пошкодженого лічильника.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У запереченні на касаційну скаргу СУЕГГ вказує на безпідставність її доводів та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Інші учасники справи не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Установлено, що 26 вересня 2011 року за адресою позивача представниками ВАТ «Кіровоградгаз» був знятий на повірку лічильник газу G 4 РЛ, опломбований пломбою, із датою виготовлення 2004 року, виробництва м. Ямпіль, про що складено відповідний акт. На місце знятого лічильника було встановлено перехідний патрубок (байпас).
Згідно складен