Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 234/15212/15
провадження № 61-34393св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Український бізнес Банк»
в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес Банк» Білої Ірини Володимирівни,
представник позивача - Герасимчук ІгорАнатолійович,
відповідач - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український бізнес Банк» на рішення апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Жданової В. С.,
Кануріної О. Д., Санікової О. С.,
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2015 року уповноважена особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічне акціонерне товариство «Український бізнес Банк» (далі ПАТ «Укрбізнесбанк», банк) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі
127 774 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом
117 127,01 грн, заборгованість за відсотками 5071,73 грн, заборгованості по щомісячній комісії 5575,50 грн.
Позов мотивовано тим, що 18 червня 2013 року між сторонами укладено договір про надання довгострокового кредиту, згідно умов якого
ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 132 750 грн строком користування з 18 червня 2013 року по 17 червня 2020 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 07,00% на рік.
Позичальник порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом
на 25 серпня 2015 рокустановить суму у розмірі 127 774 грн та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 117 127,01 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 5071,73 грн та заборгованості по щомісячній комісії - 5575,50 грн, яку банк просив стягнути з відповідача в судовому порядку.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області
від 05 лютого 2016 року у складі судді Склярова В. В. позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 127 774,24 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до якого позичальник ОСОБА_6 отримала кредит на суму 132 750 грн зі сплатою 7 % за користування кредитом та сплатою щомісячно комісії за супровід кредитного договору. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання виконувала неналежним чином утворилась заборгованість у загальному розмірі 127 774 грн, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_6 суми заборгованості по щомісячній комісії за кредитним договором скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Український бізнес банк» заборгованість за кредитним договором від 18 червня 2013 року в загальному розмірі 122 198,74 грн, з яких: заборгованість за кредитом -
117 127,01 грн, заборгованість за відсотками - 5071,73 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у розмірі 1222 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за основним боргом у розмірі 105 416,08 грн, суми простроченої заборгованості 11 710,93 грн та заборгованості по процентам у розмірі 5071, 73 грн, оскільки вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростована під час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач визначив розмір заборгованості станом на 25 серпня 2015 року і при ухваленні рішення судом першої інстанції перевірялась правильність нарахування заборгованості на вказану дату. Та обставина, що відповідач проводила погашення боргу після винесення судового рішення 05 лютого 2016 року і фактично погасила заборгованість, на висновки суду першої інстанції щодо заборгованості станом на 25 серпня 2015 року не впливає. Надані відповідачем квитанції про погашення боргу є підставою для проведення звірки з позивачем щодо виконання зобов'язань за договором або для державного виконавця для підтвердження факту погашення боргу після винесення судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідача щомісячної комісії за супровід кредитного договору у розмірі 0,7% від суми кредиту, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк нарахував оплату за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним, тому нарахована банком сума по комісії у розмірі 5575 грн не підлягає стягненню з відповідача.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес Банк», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення щомісячної комісії просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення в оскаржуваній частині із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення даних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту. Апеляційний суд належним чином не дослідив докази та умови, укладеного між сторонами кредитного договору, з якими у повній мірі погодився позичальник, у зв'язку з чим позивач на підставі цих умов має право на комісію за супровід кредитного договору.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення
змін до