1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 397/659/17

провадження № 61-29523св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н»,

третя особа - Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» (далі - ТОВ «Агроконтракт-Н», Товариство), третя особа - Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області (далі - Відділ Держгеокадастру), про визнання недійсними пунктів договорів оренди земельних ділянок, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок НОМЕР_1 площею 6,09 га та НОМЕР_2 площею 6,40 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. 03 грудня 2007 року між нею та Товариством були укладені договори оренди земельних ділянок № 336 та № 337, за якими вона передала у платне користування відповідачу належні їй земельні ділянку строком на 10 років. 01 березня 2017 року вона письмово повідомила відповідача про небажання продовжувати орендні відносини після 2017 року та про намір самостійно обробляти земельні ділянки, на що отримала відмову, мотивовану тим, що строк дії договорів оренди починається після їх державної реєстрації, яка була проведена 20 квітня 2012 року, а не з моменту їх укладення. Ознайомившись у приміщенні Відділу Держгеокадаструіз вказаними правочинами, вона дізналася, що зміст пункту 9 договорів оренди не відповідає його редакції, яка була узгоджена сторонами під час підписання угод, а саме: замість «договір укладено на 10 років. Дія договору закінчується 03 грудня 2017 року» зазначено «договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації». Вважає, що орендар підмінив першу сторінку договорів, змінивши без її згоди зміст вищевказаного пункту. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила визнати недійсним пункт 9 договорів оренди земельних ділянок в частині «починаючи з дати його державної реєстрації».

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2017 року у складі судді Мирошниченка Д. В. позов задоволено. Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2007 року № 335, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроконтракт-Н», зареєстрованого 20 квітня 2012 року відділом Держкомзему в Олександрівському районі за № 352050004002670, - в частині «починаючи з дати його державної реєстрації». Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2007 року № 336, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроконтракт-Н», зареєстрованого 20 квітня 2012 року відділом Держкомзему в Олександрівському районі за № 352050004002667, - в частині «починаючи з дати його державної реєстрації». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що, здійснивши 20 квітня 2012 року державну реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок, відповідач фактично збільшив строк їх дії до 15 років, що не відповідає домовленості сторін. Строк дії договору починається з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його підписання, а не з моменту державної реєстрації. Товариством з обмеженою відповідальністю «Імекс ЛТД» (далі - ТОВ «Імекс ЛТД») було надруковано перші аркуші договорів оренди у 2009 році, тобто після укладення правочинів і до їх державної реєстрації. Вказані обставини свідчать про заміну відповідачем перших сторінок договорів оренди і внесення змін до оспорюваного пункту без згоди позивача. Встановити, який вигляд мали перші аркуші угод на час їх підписання і до їх заміни, неможливо.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Агроконтракт-Н» задоволено. Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що строк дії договорів оренди починається після їх державної реєстрації, а не з моменту укладення. ОСОБА_4 не довела, що внаслідок заміни першого аркушу відбулася зміна пункту 9 оспорюваних нею договорів щодо строку їх дії і що ці зміни не відповідають її волевиявленню при укладенні угод. Надана представником позивача довідка ТОВ «Імекс-ЛТД», згідно з якою перші аркуші договорів були надруковані цим товариством у 2009 році, не є доказом зміни змісту оспорюваного пункту. Крім цього, відсутні відомості про те, який саме примірник договорів оренди був наданий директору ТОВ «Імекс-ЛТД» для огляду. За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання недійсним вказаного пункту в частині «починаючи з дати державної реєстрації».

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У жовтні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2017 року, а рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2017 рокузалишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним пункту 9 договорів оренди земельних ділянок. Наявними у справі доказами підтверджено, що у 2009 році орендар підмінив першу сторінку договорів, змінивши зміст вказаного пункту без згоди ОСОБА_4

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23 травня 2018 року справу № 397/659/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах к

................
Перейти до повного тексту