Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 404/2385/16-ц
провадження № 61-21168св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк»на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 лютого 2017 року у складі судді Бершадської О. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 рокуу складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2015 року ОСОБА_4звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») про визнання недійсними додаткових умов кредитного договору, посилаючись на те, що 15 серпня 2011 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Плюс Банк» (далі - ПАТ «Плюс Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк», було укладено кредитний договір № 910.79828, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 163 314,71 грн для придбання автомобіля з кінцевим терміном повернення до 15 серпня 2018 року. За користування кредитом він зобов'язався сплачувати проценти в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,5700 % (маржу банку). На день укладення договору змінна частина процентної ставки разом з маржею становила 16,1 %. Пунктом 3 параграфа 2 кредитного договору передбачено, що банк повідомляє позичальника про актуальний розмір процентної ставки, а при впровадженні зміненої процентної ставки надає позичальнику новий графік рекомендованим листом без внесення змін до договору. В 2015 році він дізнався, що банк в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки з 16,1 % до 19,85 %. Однак він не був належним чином повідомлений про зміну процентної ставки з 15 травня 2012 року та не отримував новий графік щомісячних платежів з повернення кредиту. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив: визнати неправомірними дії ПАТ «Ідея Банк» щодо збільшення розміру процентної ставки в односторонньому порядку; визнати недійсною додаткову умову до кредитного договору про збільшення змінної частини процентної ставки з 16,1 % до 19,85 %; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок платежів за кредитним договором за процентною ставкою 16,1 % річних (з урахуванням здійснених платежів), починаючи з 15 травня 2012 року.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії ПАТ «Ідея Банк» щодо збільшення розміру процентної ставки в односторонньому порядку. Визнано недійсною додаткову умову до кредитного договору від 15 серпня 2011 року № 910.79828 щодо збільшення змінної частини процентної ставки з 16,1 % до 19,85 %. Зобов'язано ПАТ «Ідея Банк» здійснити перерахунок платежів за кредитним договором за процентною ставкою 16,1 % річних з урахуванням здійснених платежів, починаючи з 15 травня 2012 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що наявна в матеріалах справи копія листа-повідомлення про зміну з 15 травня 2012 року банком процентної ставки з 16,1 % до 19,85 % не може вважатися належним доказом, оскільки із змісту цього повідомлення незрозуміло, з яких підстав підвищується процентна ставка за кредитом, не зазначено дати його складання і направлення, а також неможливо встановити, чи було воно направлено рекомендованим листом, що передбачено умовами кредитного договору. Поштовим реєстром стверджується, що 30 травня 2012 року поштова кореспонденція була направлена рекомендованим листом в місто Кривий Ріг особі з прізвищем «ОСОБА_4», а не ОСОБА_4 Наданий список жодним чином не доводить факту направлення повідомлення позичальнику, оскільки є незрозумілою юридична природа цього документа. Крім того, відсутні докази вручення позивачу зазначеного листа.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Ідея Банк» відхилено. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 лютого 2017 року залишено в силі.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2017 року ПАТ «Ідея Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Ідея Банк» виконало умови кредитного договору та направило позичальнику повідомлення про зміну процентної ставки разом з новим графіком щомісячних платежів, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень від 30 травня 2012 року. Банк не зобов'язаний пояснювати причини зміни процентної ставки, оскільки обставини, за яких допускаються такі зміни, передбачені договором. Невідповідність вказаного повідомлення загальним правилам документообігу та переписки не є підставою вважати його таким, що не донесло до позичальника необхідної інформації.
У липні 2017 року ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що він не отримував повідомлення про збільшення з 15 травня 2012 року процентної ставки. Крім цього, банк був зобов'язаний повідомити його про вказані зміни за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка, тобто не пізніше 30 квітня 2012 року. Однак наданий відповідачем реєстр поштових відправлень свідчить про відправлення листів 30 травня 2012 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10 травня 2018 року справу № 404/2385/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Статтею 1054 Цив