1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

14 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 263/7729/17

провадження № 61-36498св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року у складі судді Томіліна О. М. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2018 року у складі суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що з квітня 2006 року вона працювала в ПАТ «УкрСиббанк», з жовтня 2007 року була керівником відділення № 262 ПАТ «УкрСиббанк» у м. Маріуполі Донецької області. Вказувала, що протягом всього часу роботи багато разів була визнана переможцем конкурсів серед працівників банку в цілому в системі, відділення мало високий рівень доходності, проходило перевірки внутрішнього аудиту не нижчі ніж 80 %, що свідчить про достатньо високий рівень її кваліфікації, протягом всього часу нею не було допущено порушень діючого законодавства в сфері банківської діяльності та внутрішнього розпорядку. 07 листопада 2016 року з метою оптимізації торгівельної мережі, на підставі рішення правління ПАТ «УкрСиббанк» № 23/16 було прийнято рішення про закриття відділення № 262 шляхом ліквідації. На час прийняття рішення про закриття вказаного відділення у м. Маріуполі залишилось одне відділення № 431, у якому була вакансія начальника відділення з жовтня 2014 року, на вказану посаду було призначено особу з іншої системи банку, без досвіду роботи в ПАТ «УкрСиббанку». У грудні2016 року позивачем, як керівником відділення, був отриманий наказз планом заходів стосовно закриття відділення строком до 10 лютого 2017 року. Зазначала, що з лютого 2017 року вона не мала свого належним чином облаштованого робочого місця (ПК підключеного до внутрішньої мережі банку), у зв'язку з чим не мала доступу до наказів банку з метою ознайомлення з ними.

24 лютого 2017 року ОСОБА_4 отримала попередження від 06 лютого 2017 року про наступне вивільнення з 25 травня 2017 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у якому їй була запропонована вакансія, від якої вона відмовилась. Того ж дня, нею було отримано друге повідомлення від 07 лютого 2017 року з пропозицією посади начальника відділення № 294 у м. Дрогобич Львівської області, на що вона надала згоду на переведення у разі сплати банком оренди за житло, враховуючи віддаленість м. Дрогобич від м. Маріуполя. Протягом березня та квітня 2017 року інших пропозицій та повідомлень їй від відповідача не надходило. 27 березня 2017 року її безпосереднім керівником - начальником Запорізького регіонального управління ОСОБА_5 були призначені заступник начальника Запорізького регіонального управління з індивідуального бізнесу та начальник відділення № 961 у м. Запоріжжі, на ці посади були призначені співробітники банку з меншим досвідом роботи та рівнем кваліфікації. Після звернення до відділу кадрів, 05 травня 2017 року їй були запропоновані сім посад у м. Харкові, але жодна з них не відповідала її рівню кваліфікації та досвіду роботи. 25травня 2017 року вона отримала лист від 20 березня 2017 року з пропозиціями посад у відділеннях та регіонах без сплати банком оренди за житло Того ж дня їй було повідомленопро те, що останній робочий день переноситься на 29 травня 2017 року у зв'язку з неможливістю видати трудову книжку. 29 травня 2017 року їй були запропоновані вакансії у м. Запоріжжі, які також не відповідали її рівню кваліфікації та досвіду роботи, в цей же день вона отримала трудову книжку, була знайомлена з наказами про звільнення та отримала грошові кошти на свою заробітну картку, без попереднього повідомлення складу цієї суми та розрахунку, що є порушенням статті 116 КЗпП України. Вважає, що всупереч вимогам законодавства, відповідачем були запропоновані їй не всі вакансії впродовж проведення процедури скорочення з 07 листопада 2016 року по 29 травня 2017 року, чим порушено вимоги статей 40, 42, 49-2 КЗпП України.

Посилаючись на викладені обставини просила скасувати наказ ПАТ «УкрСиббанк» про звільнення від 24 травня 2017 року № 145-ВК, наказ від 25 травня 2017 року № 146-ВК та поновити її на роботі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2017 року по день поновлення на роботі у розмірі 1 050 грн 78 коп. за кожен день, з урахуванням проведеного підвищення заробітної плати не менш ніж 10 %, що повинно складати 1 155 грн 86 коп. за кожен деньта 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, позивачу були запропоновані всі наявні на той час посади, які відповідали її кваліфікаційному рівню, досвіду роботи, та рівню відділення, яким вона керувала на момент вивільнення, проте ОСОБА_4 відмовилась від наданих пропозицій. Крім того, суд прийняв до уваги той факт, що позивач прийняла участь у акції банку за власною заявою, обов'язковою умовою якої є підтвердження про те, що штатна посада, яку клієнт обіймає в банку, підлягає скороченню та відбудеться його звільнення, внаслідок чого відбулося пільгове списання залишку заборгованості кредиту ОСОБА_4, що свідчить про відсутність наміру продовження роботи у банку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивачем не надано доказів того, що її звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства та не спростовано доводи відповідача, надані письмові докази щодо законного обґрунтування звільнення її з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Позивачу були запропоновані всі наявні на той час посади, які відповідали її кваліфікаційному рівню, досвіду роботи, та рівню відділення, яким вона керувала на момент звільнення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи касаційної скарги ОСОБА_4

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що звільнення є незаконним, оскільки рішення про звільнення роботодавцем не було погоджено з профспілковим органом, членом якого вона є. Крім того, відповідачем було запропоновано не всі вакантні посади, судами попередніх інстанцій не було з'ясовано в повному обсязі всі обставини дійсності скорочення штату, та не взято до уваги докази щодо прийому на роботу нових працівників після прийняття рішення про закриття відділення та скорочення чисельності штату. Докази надані відповідачем подані з порушенням строків, без обґрунтування неможливості їх подання, а докази надані позивачем досліджені судами не в повному обсязі.

(2) Позиція ПАТ «УкрСиббанк» - відповідача у справі

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» зазначило про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень. Доводи заявника про те, що її було звільнено без погодження із профспілковою організацією не були підставою позовних вимог та предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанції. Доказів про те, що позивач є членом профспілкової організації матеріали справи не містять, у банку також відсутня така інформація. Відповідачем до суду були надані належні докази того, що в банку відбулася зміна в організації праці, зокрема, повністю було ліквідовано відділення банку № 262, внаслідок чого відбулось скорочення всіх посад відділення, в тому числі посади, яку займала позивач. Відповідачем було запропоновано вакантні посади в різних містах України від яких позивач відмовилась.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди установили, що ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «УкрСиббанк» та з 20 квітня 2006 року прийнята на посаду фахівця середнього і малого бізнесу відділення № 227, згідно наказу № 152-ВК від 20 квітня 2006 року. Наказом № 317-ВК від 17 серпня 2006 року переведена на посаду фахівця 2 категорії середнього і малого бізнесу відділення № 227; наказом № 19-ВК від 17 січня 2007 року переведена на посаду фахівця 1 категорії середнього і малого бізнесу відділення № 227; наказом № 139-ВК від 11 квітня 2007 року у зв'язку з введенням нової організаційної структури ПАТ «УкрСиббанк» переведена на посаду фінансового консультанта середнього та малого бізнесу відділення № 227; наказом № 357-ВК від 17 вересня 2017 року переведена на посаду заступника начальника відділення № 262; наказом № 449-ВК від 02 листопада 2009 року переведена на посаду начальника відділення № 262.

29 травня 2017 року ОСОБА_4 було звільнено із займаної посади у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України згідно наказу № 145-ВК від 24 травня 2017 року, наказу № 146-ВК від 25 травня 2017 року.

Згідно витягу з протоколу № 23/16 засідання правління ПАТ «УкрСиббанк» вбачається, що правлінням банку 07 листопада 2016 року прийнято рішення про припинення діяльності відділення № 262 ПАТ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 20 шляхом його ліквідації.

06 лютого 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_4 попередження про вивільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням посади, запропоновано працевлаштування шляхом переведення на посаду консультанта фінансового відділення № 431 ПАТ «УкрСиббанк», тимчасово на період перебування основного працівника ОСОБА_6 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з робочим місцем у м. Маріуполі Донецької області, з посадовим окладом 6 380 грн. 24 лютого 2017 року ОСОБА_4 ознайомилась із зазначеним попередженням та письмово вказала, що не згодна з запропонованою посадою, оскільки вона не відповідає рівню її кваліфікації, досвіду, оплаті, крім того ОСОБА_6 планує стати до роботи у серпні 2017 року.

07 лютого 2017 року на доповнення попередження про вивільнення від 06 лютого 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_4 пропозицію посади начальника відділення № 294 ПАТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Дрогобич Львівської області, з посадовим окладом 13 560 грн, з яким ОСОБА_4 ознайомилась 24 лютого 2017 року та письмово зазначила, що згодна на обговорення при умові надання житла.

20 березня 2017 року на доповнення попередження про вивільнення від 06 лютого 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_4 пропозицію посади начальника відділення № 205 ПАТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, з посадовим окладом 14 460 грн, 25 травня 2017 року ОСОБА_4 зазначила, що не згодна з причини невідповідності проживання родини, а також наявності вакансій начальника відділення у м. Запоріжжі протягом строку скорочення.

21 квітня 2017 року на доповнення попередження

................
Перейти до повного тексту