Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 425/187/17
провадження № 61-30363св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області, у складі судді Коваленка Д. С., від 16 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду Луганської області, у складі колегії суддів: Луганської В. М., Коновалової В. А., Дронської І. О., від 13 липня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року (після того, якухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 січня 2017 року провадження в адміністративній справі № 425/377/16-а за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії було закрито) ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області (далі - відділення Фонду в м. Рубіжному Луганської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, про зобов'язання вчинити певні дії, про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він у зв'язку з професійним захворюванням з 01 грудня 2005 року знаходився на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровську Луганської області (далі - відділення Фонду в м. Кіровську Луганської області) та отримував щомісячну страхову виплату у зв'язку з частковою втратою професійної працездатності. 3 05 грудня 2012 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивачу була призначена 3 група інвалідності, а з листопада 2014 року 3 група інвалідності йому призначена довічно.
Позивач зазначив, що з серпня 2014 року він був змушений покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та оселитися в м. Рубіжному Луганської області, стати на облік до відділення Фонду в м. Рубіжному Луганської області, яке продовжувало щомісячну страхову виплату, раніше йому призначену, на картковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий у AT «Ощадбанк». Постановою від 07 вересня 2016 року відділення Фонду в м. Рубіжному Луганської області припинило позивачу виплату щомісячної страхової виплати на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Позивач вказав, що постанова від 07 вересня 2016 року про припинення страхової виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08 липня 2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам щодо нього підлягає скасуванню. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності. Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування. Постанова Кабінету Міністрів України № 365 від 08 липня 2016 року не є законом, а тому не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Позивач послався на те, що його право на отримання щомісячної страхової виплати у зв'язку з частковою втратою професійної працездатності не може пов'язуватися з тим фактом, що він є внутрішньо переміщеною особою. Вважає, що постанова Кабінету Міністрів України № 365 від 08 липня 2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» не підлягає застосуванню до спірних відносин, як така, що суперечить Конституції України та порушує принцип верховенства права. Постанова від 07 вересня 2016 року відділення Фонду в м. Рубіжному Луганської області, винесена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2016 року № 365, яка суперечить Конституції України, є незаконною і підлягає скасуванню.
Відповідач з 01 вересня 2016 року не визнає право позивача на отримання щомісячних страхових виплат. Остання виплачена відповідачем страхова виплата у серпні 2016 року складала 2 200 грн.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати незаконною та скасувати постанову відділення Фонду в м. Рубіжному Луганської області від 07 вересня 2016 року про припинення позивачу щомісячної страхової виплати. Зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату позивачу щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2016 року. Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з вересня 2016 року по січень 2017 року у сумі 11 тис. грн. Допустити до негайного виконання рішення у межах суми стягнення за один місяць.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. У визнанні незаконними постанов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області від 07 вересня 2016 року про припинення ОСОБА_3 щомісячної страхової виплати в розмірі 1 811, 41 грн з 01 вересня 2016 року та про припинення ОСОБА_3 щомісячної страхової виплати в розмірі 366, 32 грн з 01 вересня 2016 року, відмовлено. Скасовано постанови відділення Фонду в місті Рубіжному Луганської області від 07 вересня 2016 року про припинення ОСОБА_3 щомісячної страхової виплати у розмірі 1 811, 41 грн з 01 вересня 2016 року, від 07 вересня 2016 року про припинення ОСОБА_3 щомісячної страхової виплати у розмірі 366, 32 грн з 01 вересня 2016 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 8 710, 82 грн у якості боргу по виплаті щомісячних страхових виплат за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2016 року. У стягненні виплат у більшому розмірі і періоді відмовлено. Допущено рішення до негайного виконання в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 боргу по виплаті щомісячної страхової виплати за 1 місяць вересень 2016 року у розмірі 2 177, 73 грн. У зобов'язанні відділення Фонду в м. Рубіжному Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2016 року відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача в частині скасування постанов відповідача від 07 вересня 2016 року про припинення страхових виплат у розмірі 1 811, 41 грн та у розмірі 366, 32 грн, стягнення заборгованості за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 8 710, 31 грн підлягають задоволенню, оскільки порушено право позивача на мирне володіння своїм майном. Позбавлення позивача його щомісячних страхових виплат, на які він мав право у період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 2 177, 73 грн, щомісячно, було несумісним з гарантіями права на мирне володіння своїм майном, що закріплені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому постанови відповідача від 07 вересня 2016 року, на підставі яких позивача було позбавлено таких виплат, є неправомірними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 13 липня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області задоволено частково. Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 травня 2017 року в оскаржуваних частинах змінено. Скасовано рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про скасування постанов про припинення страхових виплат, стягнення заборгованості по страховим виплатам та судового збору та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язанням відновити нарахування та виплату позивачу страхових виплат з 01 вересня 2016 року і в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області від 07 вересня 2016 року про припинення виплати ОСОБА_3 страхової виплати у розмірі 1 811, 41 грн та у розмірі 366, 32 грн. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області відновити ОСОБА_3 нарахування та виплату щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності у розмірі 1 811, 41 грн та у розмірі 366, 32 грн з 01 вересня 2016 року. У задоволені заявлених вимог про стягнення заборгованості ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачено такої підстави припинення страхової виплати як рішення комісії виконавчого комітету міської ради про припинення соціальної виплати. Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог позивача в частині зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачу, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що такий спосіб захисту порушеного права є ширшим ніж зміст порушеного права і значно ширшим за наслідки, які спричиненні його порушенням, а також, що такий спосіб створює безпідставний, нічим не обмежений у часі обов'язок відповідача провадити виплату щомісячних страхових виплат, право на отримання яких у майбутньому позивач може і втратити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду Луганської області від 13 липня 2017 року і ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 27 Основ законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачено виключного переліку підстав припинення страхових виплат. Особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення не було враховано той факт, що саме спеціальним законом України, який регулює умови здійснення страхових виплат, встановлені певні особливості проведення страхових виплат внутрішньо переміщеним особам. Безспірною умовою для одержання страхової виплати є обов'язок позивача переміститися в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, про зобов'язання вчинити певні дії, про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 працював у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта імені С.М. Кірова Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» та внаслідок нещасних випадків, які стались із ним 09 грудня 1998 року та 23 грудня 2005 року на виробництві, під час виконання своїх трудових обов'язків, отримав трудове каліцтво.
Згідно даних довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 05 грудня 2012 року ОСОБА_3 була встановлена 3 група інвалідності з 08 листопада 2012 року у зв'язку із професійним захворюванням.
Відповідно до довідки від 21 листопада 2014 року № 917000898 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції ОСОБА_3 постійно проживав у АДРЕСА_2 і перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_1.
16 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до відділення Фонду у м. Рубіжному Луганської області із заявою, якою просив тимчасово продовжити раніше призначену йому страхову виплату у зв'язку із нещасними випадками на виробництві.
Заявою від 18 вересня 2014 року позивач просив належні йому суми виплат перераховувати на його поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ТВБВ № 10012/021 філії Луганської обласного управління АТ «Ощадбанк».
Згідно постанови відділення Фонду у м. Рубіжному Луганської області від 06 жовтня 2014 року ОСОБА_3 (як потерпілому, що перебуває на обліку з 01 квітня 2001 року і має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталось 23 грудня 2005 року) продовжена виплата раніше призначеної щомісячної страхової суми у розмірі 1 678, 78 грн, у зв'язку із втратою працездатності на 40 %.
Згідно постанови відділення Фонду у м. Рубіжному Луганської області від 08 жовтня 2014 року позивачу (як потерпілому, що перебуває на обліку з 01 квітня 2001 року і має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталось 09 грудня 1998 року) була продовжена виплата раніше призначеної щомісячної страхової суми у розмірі 339, 50 грн, у зв'язку із втратою працездатності на 10 % у період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року (а. с. 112).
Відповідно до довідки від 21 листопада 2014 року № 917000898 позивач був взятий на облік, як особа яка перемістилась з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) з міста Кіровськ Луганської області в місто Рубіжне за адресою: АДРЕСА_1.
Також, у цей же день, ОСОБА_3 був узятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, яка має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_2, а фактичне місце проживання у АДРЕСА_1.
У період з листопада 2014 року по червень 2016 року позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо продовження здійснення йому щомісячної страхової виплати, а відповідач приймав постанови про продовження щомісячної страхової виплати, при цьому декілька разів корегуючи її розмір, що підтверджується матеріалами справи. Останнього разу із такою заявою позивач звернувся 08 червня 2016 року, а відповідач постановами від 08 червня 2016 року продовжив йому виплату страхових платежів по 31 грудня 2016 року. Судом встановлено, що загальна сума щомісячної страхової виплати, яку ОСОБА_3 продовжив отримувати з 01 липня 2016 року, склала 2 177, 73 грн, з яких 366, 32 грн це страхова виплата у зв'язку із втратою працездатності на рівні 10 % через виробничу травму, що мала місце 09 грудня 1998 року, а 1 811, 41 грн це страхова виплата у зв'язку із втратою працездатності на рівні 40 % через професійне захворювання, що мало місце 23 грудня 2005 року.
Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області № 227 від 05 липня 2016 року була створена комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Комісія виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області, вважаючи, що фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_3, як внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_1, при перевірці не було підтверджено, прийняла рішення № 9 від 07 вересня 2016 року про припинення ОСОБА_3 соціальних виплат.
На підставі вказаного рішення відповідач прийняв рішення у формі двох постанов про припинення виплати ОСОБА_3 з 01 вересня 2016 року страхової щомісячної виплати у розмірі 366, 32 грн і страхової виплати у розмірі 1 811, 41 грн.
ОСОБА_3 24 вересня 2016 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити про причини припинення страхових виплат з вересня 2016 року.
Відповідачем було повідомлено позивача про припинення страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та згідно протоколу № 9 від 07 вересня 2016 року, рішення комісії виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області.
04 листопада 2016 року ОСОБА_3 знову звернувся із заявою до відповідача про відновлення нарахування та виплату страхових платежів, вважаючи, що припинення цих виплат є неправомірним, однак отримав відмову. Також судами встановлено, що 28 листопада 2016 року управління праці та соціального захисту населення скасувало дію довідки ОСОБА_3, видану йому, як внутрішньо переміщеній особі.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої Перейти до повного тексту