Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 320/4598/16-ц
провадження № 61-28631св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), ХоптиС. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, Мелітопольська міська рада Запорізької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, у складі судді Кучеренко Н. В., від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З., від 29 травня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та вселення.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його дружина ОСОБА_6, після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 9/32 частин будинку № АДРЕСА_1. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття його частини спадщини, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинок. ОСОБА_4 перешкоджає йому в оформленні спадщини, утримуючи правовстановлюючий документ у себе, та перешкоджає у користуванні спадковим майном.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 9/32 частин будинку № АДРЕСА_1, після смерті його дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також усунути перешкоди у користуванні цим будинком шляхом його вселення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 9/32 частин будинку № АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Усунуто перешкоди у користуванні шляхом вселення ОСОБА_3 у будинок АДРЕСА_1
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті своєї дружини, однак не має можливості отримати свідоцтво про спадщину у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документу на будинок, який знаходиться у ОСОБА_4, яка при цьому створює перешкоди заявнику у користуванні спірним домоволодінням.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_4, яка просила апеляційний суд переглянути рішення місцевого суду у частині вимог про вселення ОСОБА_3 до спірного домоволодіння.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2017 року рішення суду першої інстанції у оскарженій частині залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про вселення до спірного домоволодіння, частина якого належить позивачу на праві власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У червні 2017 року ОСОБА_4 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2017 року у частині вимог про вселення ОСОБА_3 до спірного домоволодіння, а справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясовано обставини справи. Висновок місцевого суду про наявність правових підстав для вселення позивача до спадкового будинку є передчасним, при цьому висновок суду першої інстанції про наявність перешкод позивачу у користуванні спадковим домоволодінням ґрунтується лише на поясненнях свідків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиви на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 є чоловіком померлої ОСОБА_6 що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого 14 березня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 142 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 15 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 100 (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, яке складається з частини будинку АДРЕСА_1
Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є її діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття частини його спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинок (а.с. 8).
Відповідно до рішення народного суду м. Мелітополя від 02 березня 1982 року (справа № 501), свідоцтва про право на спадщину від 04 серпня 1988 року та реєстраційного свідоцтва від 16 серпня 1988 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 27/32 частин будинку АДРЕСА_1
У судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що вони є сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їм відомо про те, що ОСОБА_3 проживав з покійною ОСОБА_6, вони вели спільне господарство, виховували дітей. Після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_4 не впускає ОСОБА_3 до будинку.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Справа переглядається судом касаційної інстанції у межах заявлених у касаційній скарзі вимог.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, в