ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №824/2197/14-а
адміністративне провадження №К/9901/4558/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєва В.І. Пасічник С.С. розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
на постанову
Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 (суддя - Маренич І.В.)
на ухвалу
Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 (колегія у складі суддів: О.П. Курко, О.В. Білоус, Д.І. Совгира)
у справі
№ 824/2197/14-а
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Агро»
до
Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-Агро» (далі - Товариство) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - ОДПІ), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000561500 від 31.03.2014.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що порушення граничного терміну сплати, самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ на спеціальний рахунок ним не допущено, так як відповідна сплата була здійснена в останній відведений законодавством на то день. При цьому ним проводиться підприємницька діяльність у сфері сільського господарства, тому з урахуванням вимог статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сплачені кошти з ПДВ зараховуються на спеціальні рахунки, а не Державного бюджету, що виключають умови за якими можуть застосовуватись штрафні санкції згідно статті 126 ПК України.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 позов задоволено, у зв'язку із тим, що сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) на спеціальний рахунок, не може вважатися грошовим зобов'язанням, у розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а отже, навіть у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів на спецрахунок підприємства, штрафні санкції, зазначені в пункті 126.1 статті 126 ПК України не можуть бути застосовані до Позивача, який знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства.
Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити, в більшій частині доводів якого цитує положення податкового законодавства, яким передбачено обов'язок платника вчасно сплачувати грошові зобов'язання, в тому числі самостійно визначені та на спеціальний рахунок.
У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень судів попередніх інстанції - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства (здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, відповідно до статті 209 ПК України обрав спеціальний режим оподаткування) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності зарахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок за період з 01.10.2013 по 31.10.2013, про що складено акт від 20.03.2014 №180/1500/35668964, згідно висновків якого Позивачем порушено статтю 57 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання.
На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Ш» від 31.03.2014 №0000561500, яким на підставі статті 126 ПК України позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за затримку на 1 (один) календарний день сплати грошового зобов'язання в розмірі 106411,00 грн., в сумі 10641,10 грн.
Не погоджуючись із даним рішенням та отримавши позитивного результату від результату його адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.
Відповідно до пункту 209.1 статті 209 ПК України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої