ПОСТАНОВА
іменем України
22 січня 2019 року
м. Київ
справа № 673/902/16-к
провадження № 51-3905км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Голубицького С.С., Григор’євої І.В.,
за участю секретаря судового засідання
Манацької І.А.,
прокурора
Пономарьової М.С.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Прилужне Летичівського районуХмельницької обл., жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року ОСОБА_6 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік із конфіскацією незаконно вирубаної деревини. На підставі статті 75 цього Кодексу його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та відповідно обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
2. ОСОБА_6 визнано винуватим у незаконній порубці дерев, що заподіяло істотну шкоду, за таких обставин:
31 січня 2016 року приблизно о 12:00 неподалік смт Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області на території лісу, що належить на праві постійного користування Спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Флора» (далі - СКЛП «Флора»), ОСОБА_6, не маючи дозволу (лісорубного квитка) на порубку дерев, бензопилою зрізав 33 дерева різних порід, чим завдав згаданому підприємству істотної шкоди на загальну суму 10 353, 97 грн.
3. Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 12 квітня 2017 року вирок місцевого суду змінив в частині визначення обов'язків, передбачених статтею 76 КК та вирішення питання про повернення власнику вирубаної деревини в порядку частини 9 статті 100 КПК. У решті вирок був залишений без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на пункти 1 і 2 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
5. Він вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження причинного зв'язку між його діями та наслідками у виді істотної шкоди довкіллю або підприємству СЛКП «Флора». Стверджує, що зрізав дерева в охоронюваній зоні лінії електропередач, тобто на території, що не відноситься до лісового фонду. На підтвердження своєї позиції зазначає, що в червні 2016 року, через невеликий проміжок часу після вчинених ним дій працівники Деражнянського району електромереж вирізали решту дерев у цій смузі лісу.
6. Також він указує на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи (державний акт) про належність СЛКП «Флора» права користування чи права власності на земельну ділянку. Окрім того, на думку засудженого, огляд місця події, а також визначення розміру заподіяної шкоди проведено з порушенням вимог КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
8. Засуджений ОСОБА_6 направив Суду заяву, в якій підтримав свою скаргу та просив проводити касаційний розгляд без його участі в порядку письмового провадження.
9. У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, об