ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №810/4752/15
адміністративне провадження №К/9901/19872/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
на постанову
Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року (суддя І.Г. Лиска)
та ухвалу
Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року (колегія суддів у складі: О.М. Оксененко, Л.В. Губська, І.В. Федотов)
у справі
№ 810/4752/15
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Марленка-Україна»
до
Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Марленка-Україна» (далі - ТОВ «Марленка-Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000051510 від 13 січня 2015 року.
Позов мотивований тим, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, тому податкове повідомлення-рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000051510 від 13 січня 2015 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведеними нормами податкового законодавства не передбачено обов'язку платника податку подавати до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, такий додаток, як реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на вказану касаційну скаргу до Суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 грудня 2014 року на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за жовтень 2014 року від 08 грудня 2014 року №907092100 ТОВ «Марленка Україна», за результатами якої складено акт №551/10-04-15-20/37082542 від 15 грудня 2014 року, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198,6 статті 198 Податкового Кодексу України, а саме платником безпідставно збільшено податковий кредит за жовтень 2014 року на суму податку на додану вартість 17531, 42 грн., яка не була включена до складу податкового кредиту в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року.
Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, його залишено без змін.
Судами також встановлено, що ТОВ «Марленка - Україна» у грудні 2014 року було подано як самостійний документ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок та Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Даним розрахунком було уточнено наступні суми податкового кредиту по контрагентах: з кодом ІНН « 351942621153» на загальну суму - 270 грн.; з кодом ІНН « 328502026557» на загальну суму - 16545,70грн.; з кодом ІНН « 374316121151» на загальну суму 17531,42 грн.
Згідно пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації, згідно із абзацом другим цього ж пункту, є її невід'ємною частиною.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриман