ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2019 року
Київ
справа №826/3237/15
адміністративне провадження №К/9901/3091/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/3237/15
за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання дій, бездіяльності та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 07 квітня 2015 року у складі судді Скочок Т.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 10 червня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Гром Л.М., суддів Бєлової Л.В., Міщука М.С.,
в с т а н о в и в :
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 (надалі - позивач або ОСОБА_2) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1 або Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (надалі - відповідач-2 або Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку Гончаров С.І.), в якому просив:
- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку Гончарова С.І. щодо визнання договору № 43825 банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 04 липня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_2 нікчемним;
- визнати нечинним (неправомірним) рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку Гончарова С.І. щодо визнання договору № 43825 банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 04 липня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_2 нікчемним;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку Гончарова С.І. щодо невнесення інформації про ОСОБА_2 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку Гончарова С.І. внести інформацію про вкладника ОСОБА_2 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та надати її до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за договором № 43825 банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 04 липня 2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити Загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про ОСОБА_2, як вкладника за договором банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 43825.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року, у позові відмовлено.
Як встановлено, 04 липня 2014 року між ОСОБА_2 (Вкладником) і ПАТ «КБ «УФС» (Банком), в особі начальника відділу підтримки продажів Департаменту продажів банківського продукту ПАТ «КБ «УФС» Кулагіної Н.Ю., був укладений письмовий договорів банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» за № 43825. За умовами цього Договору Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 05 серпня 2014 року (дата повернення вкладу) та зобов'язується сплачувати проценти за його користування у розмірі 19,75 процентів річних. Згідно п. 1.3 цього Договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок у Банку НОМЕР_1.
На підтвердження факту внесення готівкових коштів на вказаний вкладний (депозитний) рахунок у банку в сумі 190000,00 грн. ОСОБА_2 надав суду копію квитанції від 04 липня 2014 року № TR.58123.560.323.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14 серпня 2014 року прийнято рішення за № 69 про запровадження з 15 серпня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «УФС». Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 15 серпня 2014 року по 15 листопада 2014 року включно.
Надалі, постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «УФС».
На виконання даної постанови Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку з 13 листопада 2014 року та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Гончарова С.І. строком на один рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно.
Позивача зазначає, що звернувся до відділення Банку-агента ПАТ «КБ «УФС» - ПАТ «Альфа-банк» - з необхідними документами для отримання виплати коштів за вкладом у ПАТ «КБ «УФС». Проте, виплата ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування в ПАТ «Альфа-банк» здійснена не була з причини відсутності інформації про позивача в Загальному реєстрі вкладників ПАТ «КБ «УФС».
У зв'язку з цим, 26 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку Гончарова С.І. із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ «КБ «УФС».
Листом від 26 грудня 2014 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку Гончаров С.І. повідомила позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 43825 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
23 січня 2015 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_6 звернувся також безпосередньо до Фонду із письмовою заявою, де посилаючись на наявність у нього законного права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок цього Фонду, позивач просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним в ПАТ «КБ «УФС», та повідомити його про включення відомостей про ОСОБА_2 до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників.
Відповіді від Фонду на вказану заяву від 23 січня 2015 року та/або виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом у позивач ПАТ «КБ «УФС» не отримав.
Вважаючи такі відмови щодо не включення позивача до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, безпідставними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта.
Так, за даними, які були виявлені працівниками банку, приблизно в цей же час з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше ніж 200 000 грн. начебто знімались кошти і відразу ж ця сума «надходила» на рахунок відкритий на ім'я інших осіб, в тому числі і позивача. При чому, суми розподілялись на депозитні рахунки інших осіб в межах гривневого еквіваленту до 200 000 грн.
Зокрема, як зазначив апеляційний суд, фізична особа, яка мала суму грошових коштів на рахунку, домовлялась з працівниками банку про те, що вона начебто буде здійснювати «зняття» коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа буде «вносити» ці кошти на свій рахунок. Таким чином, грошовий вклад із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200 000 гривень і цими подрібненими частками фактично «перекидався» на рахунки інших фізичних осіб.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позов.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Зі змісту вказаних норм можна зробити висновок, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вкладникам банку гарантується відшкодування коштів (в межах граничної суми) у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
При цьому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).
Згідно з частиною 4 статті 38 Закону № 4452-VI уп