ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №813/3859/17
касаційне провадження №К/9901/68862/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 (суддя - Гулик А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді Нос С.П., Попко Я.С.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» (далі - Товариство) про застосування арешту,
УСТАНОВИВ:
Управління 23.10.2017 звернулось до суду із позовом до Товариства, у якому просило застосувати арешт коштів Товариства, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Управління послалось на те, що Товариство не допустило перевіряючих до проведення документальної позапланової перевірки, призначеної згідно наказу начальника Управління, за наявності законних підстав для її проведення.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, у задоволенні позову вимог відмовив повністю.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що Управління не дотрималось положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, які є спеціальними щодо положень пункту 94.2 статті 94 цього Кодексу, зокрема, не надало доказів наявності у Товариства податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу, з урахуванням того, що Товариство правомірно не допустило перевіряючих до проведення перевірки, призначеної згідно наказу начальника Управління від 18.10.2017 № 4776, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 813/3895/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, вказаний наказ було визнано протиправним і скасовано.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 22.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20, підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94, абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України та частини третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення платником податків його обов'язків, визначених законом, тоді як Товариство не допустило перевіряючих до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2019 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 12.02.2019.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що начальником Управління 18.10.2017 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України був виданий наказ № 4776 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».
На підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку від 18.10.2017 №7967 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку Товариства.
Товариство не допустило фахівців Управління до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про що складено акт №535/13-01-14-13/40809731 від 18.10.2017.
Начальником Управління було прийняте рішення від 23.10.2017 №18203/10/13-01-14-13-15, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - Товариства.
Також 23.10.2017 Управління звернулось до суду із даним позовом.
При цьому, суди встановили, що Товариство звернулось до суду із позовом до Управління про визнання протиправним та скасування наказу Управління від 18.10.2017 № 4776 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства», у зв'язку з чим подало до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/3859/17, яке ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 у даній справі було задоволене.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.02.2018 у справі № 813/3895/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, позов Товариства задовольнив: визнав протиправним і скасував наказ Управління від 18.10.2017 № 4776 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».
Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту ко