ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа №П/811/1884/17
адміністративне провадження №К/9901/55051/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/1884/17
за позовом фермерського господарства (далі - ФГ) «Ольхова Дмитра Сергійовича» до Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» (далі - Центр Державного земельного кадастру) , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Саторі-С», про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича»
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Кармазиної Т.М. та
постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Сафронова С.В., Мельник В.В., -
ВСТАНОВИВ:
06 листопада 2017 року ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Центру Державного земельного кадастру при вчиненні записів у державному реєстрі земель від 23 вересня 2010 року №041037200465 та від 24 вересня 2010 року №041037200509, а також дії по реєстрації договорів оренди землі від 19 листопада 2007 року № 524 та №384;
- скасувати відповідні записи, вчинені у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Позов обґрунтовано тим, що право оренди не підлягало обов'язковій реєстрації станом на 2010 рік, а тому відповідач безпідставно здійснив таку реєстрацію.
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 16 січня 2018 року, залишеним без змін постановою від 15 травня 2018 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що на час реєстрації договорів оренди земельної ділянки у 2010 році, державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок здійснювалася структурним підрозділом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в межах його повноважень. Також суди вказали на те, що правовідносини із реєстрації договорів оренди земельної ділянки укладених між товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Саторі-С» та ОСОБА_2 передували у часі виникненню права оренди позивача на ту ж саму земельну ділянку, що унеможливлює порушення прав ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича» діями відповідача у даній справі під час реєстрації договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Саторі-С» та ОСОБА_2
17 червня 2018 року ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича» звернулось до Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивна, зокрема, тим, що поняття «державного реєстрація договору» та «державна реєстрація права набутого за укладеним правочином» не є тотожними поняттями, оскільки факт проведення державної реєстрації договору засвідчує чинність (укладеність) договору і з цього моменту виникнення у сторін договору відповідних прав, а факт реєстрації прав є визнанням за орендарем набутого права на підставі укладеного (зареєстрованого) договору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи першою ухвалою.
28 серпня 2018 року від представника ТОВ «Саторі-С» до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому представник третьої особи просить залишити зазначену касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району, Кіровоградської області, кадастрові номери НОМЕР_1, площею 4.50 га та НОМЕР_2, площею 3.90 га (а.с.63, 71).
У 2007 році між ТОВ «Саторі-С» (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договори оренди №384 та №524 зазначених земельних ділянок строком 10 років, у яких зазначено, що вони набирають чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.60-61, 68-69). Вказані договори зареєстровані у Кіровоградському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 24 вересня 2010 року за №041037200509 та від 23 вересня 2010 року за №041037200465 (а.с.67, 75, 87-89).
Пунктами 37, 38, 39, 40 вказаних договорів передбачено що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.
Суди встановили, що вищевказані договори оренди земельних ділянок чинні до 2020 року.
Водночас, 14 червня 2017 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,4004 га, кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1. Даний договір укладено строком на 7 років, починаючи з дня державної реєстрації права оренди та підписання сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с.14-18).
Рішеннями від 15 червня 2017 року №35687795 та №35685574 державним реєстратором Щербиною К.В. Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області проведено державну реєстрацію права ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича» оренди земельної ділянки, розташованої на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на підставі договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «Ольхова Дмитра Сергійовича», що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №89655401, 89648596 від 15 червня 2017 року (а.с.19-22).
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Суди не звернули уваги на те, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої