ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №822/1883/18
адміністративне провадження №К/9901/727/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Кравчука В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії МВС України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Ланни Я.О. від 23 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В., Сіренко О.І. від 02 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії МВС України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії МВС України у Хмельницькій області від 03 січня 2018 року про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 по справі № 822/2518/17;
- зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії МВС України у Хмельницькій області скласти та направити Міністерству внутрішніх справ України висновок та додані до нього документи про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності;
- визнати протиправним рішення від 18 січня 2018 року Міністерства внутрішніх справ України про відмову у затвердженні висновку щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850);
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок та додані до нього документи про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, та прийняти рішення про призначення чи про відмову в призначенні йому одноразової допомоги, відповідно до Порядку № 850.
Позовна заява мотивована тим, що після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ та встановлення інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», однак виплату такої допомоги відповідачем протиправно не здійснено.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням працівникові міліції інвалідності не обмежується у часі. Вирішальним є наявність причинно-наслідкового зв'язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ. При первинному установленні інвалідності, зв'язок якої зі службою в органах внутрішніх справ встановлений компетентним органом, такий працівник має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 незалежно від того, чи була встановлена часткова втрата працездатності такого працівника міліції без установлення йому інвалідності у попередніх періодах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
02 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Кравчука В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 822/1883/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 липня 1998 року по 06 листопада 2015 року. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 06 листопада 2015 № 310 позивач звільнений в запас на підставі пункту 63 "з" (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 06 листопада 2015 року.
Позивачу у 2003 році під час огляду МСЕК було встановлено 25 % втрати працездатності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку з чим НАСК "Оранта" йому 08 липня 2004 року виплачено страхову суму в розмірі 2000 грн.
18 грудня 2015 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ), у зв'язку з чим 15 грудня 2016 року йому виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 206 700 грн.; 24 березня 2017 року в результаті повторного медичного огляду, Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК від 24 березня 2017 року серії АГ №0017930.
27 березня 2017 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області 30 березня 2017 року сформувало висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» та направило його разом з поданими позивачем документами до МВС України для прийняття рішення.
Супровідним листом від 14 червня 2017 №15/2-2040 Міністерство внутрішніх справ України повернуло вказані документи ліквідаційній комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме, посилаючись на пункт 4 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ України вказало на відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 822/2518/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року було задоволено адміністративний позов позивача до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - ліквідаційна комісія управління МВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття у встановлений строк рішення по матеріалах про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, згідно Порядку № 850, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» пункту 9 Порядку № 850 та прийняти відповідне рішення.
На виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 822/2518/17, ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області сформувала висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу від 03 січня 2018 року та направила його разом із іншими документами до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.
Листом від 01 лютого 2018 року №15/2-353 Міністерство внутрішніх справ України повернуло вищевказані матеріали без права на виплату одноразової грошової допомоги та повідомило позивача, що підставою для відмови у її призначенні є відсутність інформації про попередні огляди МСЕК та встановлення втрати працездатності.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач втратив право на нарахування одноразової грошової допомоги через сплив часу більше двох років від первинного огляду МСЕК з вказівкою на пункт 4 Порядку № 850.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії МВС України у Хмельницькій області, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуаль