ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №826/15530/17
адміністративне провадження №К/9901/64312/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Групп»
на рішення
Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2018 року (суддя: Н.М. Шевченко)
та постанову
Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року (колегія у складі суддів: О.В. Епель, Л.В. Губська, О.В. Карпушова)
у справі
№826/15530/17
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Групп»
до
Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
про
визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВ Групп» (далі - ТОВ «ДВ Групп») звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12 вересня 2017 року № 2362615147, №2352615147, №2372615147.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача спростовуються належними первинними документами та реальністю виконаних господарських операцій, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконним та підлягають скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності позивача, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з позивачем у даній справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт реалізації товарів.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та справу передати для продовження розгляду, оскільки вважає, що їх ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.
У письмових поясненнях відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДВ Групп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з TOB «Телдері-Трейд», TOB «Глад», TOB «Глад Офіс Лайф», TOB «Бестрейд», TOB «Укрторгпостач Компані» за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 17 серпня 2017 року № 131/26-15-14-07-02-10/38375057, яким зафіксовано порушення позивачем вимог:
1) пп. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 920311,00 грн., а саме: за 2015 рік на суму 918778,00 грн., за 2016 рік на суму 1533,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2016 рік на суму 247596,00 грн.;
2) п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198; п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 473297,00 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2016 року на суму 473297,00 грн.
Зазначеним актом також встановлено, що по взаємовідносинам ТОВ «ДВ Групп» з TOB «Глад», TOB «Глад Офіс Лайф» порушень не виявлено.
Підставою для висновків акта перевірки про наявність порушень податкового законодавства позивачем була встановлена в ході перевірки безтоварність здійснених господарських операцій позивача з TOB «Укрторгпостач Компані».
Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем акта в адміністративному порядку, його залишено без змін.
На підставі акта відповідачем 12 вересня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
1) № 2362615147, яким ТОВ «ДВ Групп» збільшено суму об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 247596,00 грн.;
2) № 2352615147, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 920694,00 грн., з яких 920311,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 383,00 грн. за штрафними санкціями;
3) № 2372615147, згідно якого TOB «ДВ Групп» повинно зменшити суму від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 473297,00 грн.
Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку, їх залишено без змін.
Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Укрторгпостач Компані» (виконавець) в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, і ТОВ «ДВ Групп» (замовник) в особі директора ОСОБА_5, який діє на підставі статуту, укладено договір поставки від 20 листопада 2015 року № 20/11-2015, предметом якого є поставка витратних матеріалів, офісної техніки.
На підтвердження здійснення операцій за вказаним договором позивачем надані видаткові накладні та акт виконаних робіт, на підставі яких було виписано податкові накладні.
Водночас встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 29 червня 2017 року у справі №826/7325/17 (в рамках кримінального провадження №42017000000000048), яким директора ТОВ «Укрторгпостач Компані» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51000,00 грн. та який набрав законної сили з 01 серпня 2017 року, встановлено факт реєстрації ОСОБА_4 ТОВ «Укрторгпостач Компані» на своє ім'я без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, а також спричинення державі великої матеріальної шкоди у вигляді штучного формування податкового кредиту з ПДВ у адресу, зокрема з ТОВ «ДВ Групп».
При цьому судами відзначено, що договір поставки від 20 листопада 2015 року № 20/11-2015, на підставі якого вчинені спірні операції, та додаткову угоду до нього від 24 листопада 2015 року від імені ТОВ «Укрторгпостач Компані» підписано саме зазначеною особою як директором, цією ж особою підписані й первинні документи, складені за операціями з позивачем.
Судами правильно взято до уваги періоди операції позивача з спірним контрагентом, по яким сформовані податкові зобов'язання, які мали місце у листопаді 2015 року - 2016 році та періоди обставин, встановлені вироком Вишгородського районного суду Київської області від 29 червня 2017 року, а саме: починаючи з 19 червня 2015 року.
Так, надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у спірного контрагента товарів/робіт/послуг, суди попередніх інстанцій правомірно звернули увагу на встановлений факт фіктивності ТОВ «Укрторгпостач Компані», тому первинні документи, підписані від імені посадових осіб цього підприємства не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які є підставою для формування показників податкової звітності.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.
Одночасно пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Податкові зобов'язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.
Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно із підпунктом «а» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді.
У підпункті 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнарод