Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 325/1137/16-ц
провадження № 61-13773св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЛеськоА. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
скаржник (стягувач) - публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит»,
боржники: товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», товариство з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський Укрпромбут», товариство з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», ОСОБА_5,
субєкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргоюголовного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича на ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» (далі - ПАТ «Банк Національний Кредит», Банк) звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А. Т. (далі - головний державний виконавець Назаровець А. Т.), заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (далі - ТОВ «Сінтезпродсервіс»), товариство з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський Укрпромбут» (далі - ТОВ «Мар'їнський Укрпромбут»), товариство з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс» (далі - ТОВ «Стройинвест Донбасс»), ОСОБА_5
Скарга мотивована тим, що 04 липня 2016 року Банк звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ТОВ «Сінтезпродсервіс» на підставі виконавчого листа, виданого Приазовським районним судом Запорізької області 14 червня
2016 року. Проте, 08 серпня 2016 року ПАТ «Банк Національний Кредит» отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від
02 серпня 2016 року ВП № 51819539, на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник вважає, що таку постанову головного державного виконавця Назаровця А. Т. незаконною, оскільки м. Донецьк, де зареєстрований боржник та м. Мар'їнка, де знаходиться заставне майно, не належать до окремих районів Донецької та Луганської областей, де запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування. Вказують, що головним державним виконавцем не наведено передбачених законом обставин, що виключають можливість здійснення виконавчого провадження.
У зв'язку з викладеним Банк просив визнати дії головного державного виконавця Назаровця А.Т. незаконними, скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо ТОВ «Сінтезпродсервіс» та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження щодо боржника ТОВ «Сінтезпродсіервіс».
Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 15 вересня
2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року, задоволено частково.
Визнано дії головного державного виконавця Назаровця А. Т. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження стосовно боржника ТОВ «Сінтезпродсервіс» на підставі виконавчого листа № 242/113/15-ц, виданого Приазовським районним судом Запорізької області від 14 червня 2016 року незаконними.
Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 02 серпня 2016 року щодо ТОВ «Сінтезпродсервіс» на підставі виконавчого листа, виданого Приазовським районним судом Запорізької області від 14 червня 2016 року у справі № 242/113/15-ц.
Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вирішити питання про відкриття виконавчого провадження стосовно боржника ТОВ «Сінтезпродсервіс» на підставі виконавчого листа у справі № 242/113/15-ц, виданого Приазовським районним судом Запорізької області від 14 червня 2016 року.
Судові рішення мотивовані тим, що Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та постанова Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ, і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року не передбачають обставини, які виключають здійснення виконавчого провадження на зазначеній території. Обставини, викладені державним виконавцем у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження, щодо неможливості проведення виконавчих дій в зоні проведення антитерористичної операції та неможливості повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження не передбачені Законом України «Про виконавче провадження» як такі, що виключають відкриття виконавчого провадження.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, головний державний виконавець Назаровець А. Т., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать чинному законодавству та встановленим обставинам справи, оскільки виконавчі дії необхідно вчиняти державним виконавцем за місцем знаходження майно (м. Новоазовськ та м. Донецьк Донецька область), яке знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції, яка виключає можливість здійснення виконавчих дій у порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
У березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ПАТ «Банк Національний Кредит» на касаційну скаргу головного державного виконавця Назаровця А. Т., у яких Банк просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Вказує, що наявність певних труднощів у здійсненні виконавчого провадження, на які посилається головний державний виконавець, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
15 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди встановили, що 14 червня 2016 року Приазовським районним судом Запорізької області на користь ПАТ «Банк Національний Кредит» на виконання рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2015 року у справі № 242/113/15-ц було видано виконавчий лист щодо звернення стягнення на майно боржника ТОВ «Сінтезпродсервіс».
04 липня 2016 року ПАТ «Банк Національний Кредит» звернулося до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ТОВ «Сінтезпродсервіс» на підставі виконавчого