ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 922/5740/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (колегія суддів у складі: Попков Д.О. головуючий, Пушай В.І., Стойка О.В.) та на рішення Господарського суду Харківської області від 31.05.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Добреля Н.С., судді Хотенець П.В., Аюпова Р.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"
Приватного акціонерного товариства "Термолайф"
Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення №3 "АТ "Сбербанк"
про визнання поруки припиненою,
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс"
до Акціонерного товариства "Сбербанк" та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
про визнання поруки припиненою
за участю:
відповідача 3: 1) Гей В.Г. (довіреність від 01.02.19), 2) Тищук М.А. (довіреність від 19.12.18),
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд» (далі-відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Термолайф» (далі-відповідач-2) та Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» в особі відділення «Харківське відділення №3 «АТ «Сбербанк» (далі-відповідач 3) з вимогами про:
- визнання припиненим договору поруки від 04.09.2012, укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії»;
- визнання припиненими солідарних зобов'язань позивача за договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-1, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- визнання припиненими солідарних зобов'язань позивача за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-1, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- визнання припиненими солідарних зобов'язань позивача за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-2, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- визнання припиненими солідарних зобов'язань позивача за договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-2, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміни до кредитних договорів без відповідної згоди збільшили обсяг відповідальності позивача, як поручителя за договором поруки від 04.09.2012, що призвело до порушення його прав, які підлягають захисту в судовому порядку.
Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «Аромасервіс» (далі-третя особа) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» та Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» з вимогами про:
- визнання припиненим договору поруки від 04.09.2012, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Харківський коксовий завод» та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»);
- визнання припиненими солідарних зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» перед Публічним акціонерним товариством «Сбербанк», що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012.
Позовні вимоги третьої особи обґрунтовані тим, що договір поруки порушує її права, як акціонера Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод".
Суди розглядали справу неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2018 позов задоволено частково, визнано:
- припиненим договір поруки від 04.09.2012, укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії»;
- припиненими солідарні зобов'язання позивача за договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-1, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- припиненими солідарні зобов'язання позивача за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-1, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- припиненими солідарні зобов'язання позивача за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-2, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- припиненими солідарні зобов'язання позивача за договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та відповідачем-2, що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012.
В частині позовних вимог до відповідача-3 відмовлено, а також відмовлено у задоволенні позовних вимог третьої особи.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, вказане рішення суду скасовано в частині задоволення позовних вимог про припинення солідарних зобов'язань позивача за договорами про відкриття кредитних ліній та в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі-Банк) просить скасувати вище вказані судові рішення в частині задоволення позовної вимоги та в цій частині прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Банк посилався на те, що рішенням господарського суду, яке набрало законної сили у справі № 910/24880/15 встановлено відсутність підстав для припинення договору поруки від 04.09.2012. При цьому заявник посилається на постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/5787/15, як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень у відповідній частині. Також скаржник спираючись на низку судових рішень вказує на те, що позивач висловив свою згоду у договорі поруки про можливі зміни та доповнення до кредитних угод, включаючи ті, що можуть бути укладені в майбутньому, що виключає підстави для припинення договору поруки. Безпідставним вважає скаржник висновки судів про припинення договору поруки на підставі частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки Банк своєчасно пред'являв вимоги до позивача, що підтверджується судовими рішеннями у відповідних справах.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення у відповідній частині, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії" та відповідачем-1 були укладені договори про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО, №29-В/12/66/ЮО, з урахуванням змін та доповнень, а також між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії" та відповідачем-2 були укладені договори про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО, №31-В/12/66/ЮО, з урахуванням змін та доповнень.
Також встановлено, що в забезпечення зобов'язань позичальників 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії" (кредитор) і позивачем (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився за виконання відповідачем-1 і відповідачем-2 їх кредитних зобов'язань перед кредитором за договорами про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012, а саме: № 28-В/12/66/ЮО, № 29-В/12/66/ЮО, № 30-В/12/66/ЮО, № 31-В/12/66/ЮО.
30.12.2013 та 14.05.2014 між кредитором і поручителем були укладені договори про внесення змін № 1 та № 2 відповідно до договору поруки від 04.09.2012.
Суди встановили, що між кредитором, відповідачем-1 і відповідачем-2 були укладені додаткові угоди, згідно з якими внесено зміни до основних договорів (кредитних договорів), і збільшено відповідальність поручителя. При цьому поручителя про внесення таких змін повідомлено не було, його письмової згоди на зазначене немає.
Так, суди попередніх інстанцій установили, що згідно з договорами про внесення змін від 20.01.2015 до кредитних договорів відповідачі без згоди позивача як поручителя внесли зміни до кредитних договорів, що призвело до збільшення відповідальності поручителя і мало прояв у встановленні додаткової підстави для застосування підвищеної на 2 % процентної ставки за кредитами, а також у встановленні додаткової підстави для дострокового погашення заборгованості за кредитами.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок укладення між відповідачами договорів про внесення змін до кредитних договорів без згоди позивача як поручителя відбулося збільшення його відповідальності, що виявилося у встановленні додаткової підстави для застосування підвищеної процентної ставки за кредитами, а також у встановленні додаткової підстави для дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
Скасовуючи вказане рішення суду в частині задоволення позовних вимог про припинення солідарних зобов'язань позивача за договорами про відкриття кредитних ліній та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову у позові, апеляційний суд, свій висновок мотивував відсутн