Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 557/1250/16-ц
провадження № 61-28831св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С.Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області, у складі судді Чорноус Л. І., від 24 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., від 05 жовтня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що він, перебуваючи в довірливих та дружніх стосунках зі своїм сином - ОСОБА_4, передав останньому у тимчасове користування автомобіль марки «SEAT CORDOBA», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1996 року виписку, який належить йому (позивачу) на праві власності. Даний автомобіль та технічний паспорт він передав сину у липні 2016 року, у зв'язку з тим, що тимчасово поїхав на заробітки до Республіки Польща. Після приїзду, у серпні місяці, він звернувся до свого сина з вимогою про повернення автомобіля, проте син відмовився його повертати. Оскільки належне заявнику майно вибуло з володіння не з його волі, він звернувся із заявою до відділу поліції, де йому було повідомлено, що дане питання не відноситься до компетенції органів Національної поліції України, оскільки не містить ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, і йому слід вирішувати цивільно-правовий спір у судовому порядку.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив суд витребувати у ОСОБА_4 належний йому на праві власності автомобіль марки «SEAT CORDOBA», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який зареєстрований 15 серпня 2012 року на ім'я ОСОБА_3
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 24 липня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник не довів суду факт вибуття спірного автомобіля з його володіння поза його волею, а також те, що спірний транспортний засіб дійсно перебуває у відповідача у користуванні до теперішнього часу, враховуючи, що на даний час автомобіль відчужено відповідачем третій особі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вибуття майна із володіння не має місця, оскільки позивач продовжує бути власником спірного автомобіля.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 24 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи. Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є необґрунтованим. Місцевим судом не було враховано, що право власності є непорушним. Оскарженим рішенням заявника фактично позбавлено права власності на спірний автомобіль.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 24 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль марки «SEAT CORDOBA», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 1996 року випуску, який зареєстрований 15 серпня 2012 року, що підтверджується довідкою територіального сервісного центру 5641 РСЦ МВС України у Рівненській області (а.с. 8).
Сторони визнають та не заперечують той факт, що у липні 2016 року ОСОБА_3 на період тимчасового перебування у РеспубліціПольща передав свій автомобіль («SEAT CORDOBA», реєстраційний номер НОМЕР_1) у користування своєму сину ОСОБА_4
Допитані у суді першої інстанції свідки підтверджували, що належний позивачу автомобіль знаходиться у відповідача.
У серпні 2016 року ОСОБА_3 повернувся до України та звернувся до сина із вимогою про повернення належного йому автомобіля, однак отримав відмову.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені