ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 904/288/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. та Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "МДС"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 (головуючий суддя - Антонік С.Г., судді Дармін М.О., Іванов О.Г.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва "Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "МДС" (далі - Відповідач)
про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 597 329,51 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 597 329,51 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2018 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/14768/18 відмовлено.
Відповідач оскаржив зазначену ухвалу господарського суду Дніпропетровської області в апеляційному порядку і просив скасувати її в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та прийняти нове рішення про зупинення провадження у справі № 904/288/18.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що нормами ГПК України не передбачена можливість оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі окремо від рішення суду.
Відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 скасувати, а клопотання про зупинення провадження у справі № 904/288/18 задовольнити у повному обсязі.
Згідно з доводами Відповідача, викладеними в касаційній скарзі: ухвала суду першої інстанції стосується питання зупинення провадження у справі, а відтак відповідно до пункту 12 частини першої статті 255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Окрім того, відповідач посилається на те, що забезпечення принципу рівності всіх учасників справи, закріплене в статті 129 Конституції і можливе шляхом забезпечення апеляційного оскарження як ухвали про зупинення провадження у справі, так і ухвали про відмову в зупиненні провадження у справі. Водночас відповідач, посилаючись на висновки, викладені в рішенні Конституційного суду України від 27.01.2010 та постанові Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 711/5912/17, вважає, що оскарженню підлягають також і ті рішення, оскарження яких прямо не передбачено законом, а відтак, оскільки ГПК України не передбачено прямих обмежень, щодо апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2018 підлягає оскарженню.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення не допускається.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні