1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 552/8267/17

провадження № 61-27186св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідачі - публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи на Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 02 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Лобова О. А.,

Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ «Банк Михайлівський») в особі Уповноваженої особи на Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання права та включення до переліку вкладників.

Позовна заява мотивована тим, що 06 квітня 2016 року між ним та

ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір, за умовами якого він надавав кошти в тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» (далі -ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр»), а останнє зобов'язувалося повернути йому отримані кошти на рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», та сплатити відповідні проценти.

Крім того, вказував, що на виконання умов цього договору на його поточний рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» було перераховано грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн.

Вказував, що банк не визнавав його право на отримання гарантованих законом виплат відшкодування за вкладом в розмірі 90 000,00 грн.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право на отримання відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_1 на суму 90 000,00 грн; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на суму 90 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 січня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право у спосіб, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 90 000,00 грн.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунком НОМЕР_1 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених

у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ОСОБА_2 не включений до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з посиланням на ті обставини, що перекази грошових коштів на рахунок позивача (транзакції) є нікчемними. Разом з тим, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного переказу грошових коштів не надано. Оскільки, позивач позбавлений права користуватися своїм майном, в цьому випадку його майном є грошові кошти, тому є підстави для задоволення позовнихвимог ОСОБА_2

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 02 квітня

2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 січня 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову за недоведеністю.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що Уповноваженою особою Фонду у межах своїх повноважень, в порядку та згідно прямо встановлених Законом критеріїв (умов) визнано нікчемними правочини, вчинені ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» і ПАТ «Банк Михайлівський» з перерахування коштів на рахунки фізичних осіб на виконання цивільно-правових угод, у тому числі з перерахування коштів ОСОБА_2 за договором від 06 квітня 2016 року у розмірі 90 000,00 грн. Оскільки рішення Уповноваженої особи Фонду № 42/1 від 01 червня 2016 року у встановленому законом порядку не було оскаржено та не було скасовано, то відповідно до частини першої статті 216 ЦК України перерахування

ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_2 у ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання умов договору від 06 квітня 2016 року у розмірі 90 000,00 грн є нікчемним правочином, який не створив жодних юридичних наслідків, тому у ОСОБА_2 не виникло права власності на кошти, розміщені на його поточному рахунку та, відповідно, права вимагати включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну 552/8267/17 з Київського районного суду м. Полтави.

14 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання права та включення до переліку вкладників призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не досліджено та не з'ясовано всіх правових підстав, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для вирішення питання про відшкодування йому Фондом коштів за вкладами, не з'ясував правового значення походження коштів вкладу, та дійшов неправильного висновку про правомірність рішення Уповноваженої особи щодо нікчемності правочину та відсутність будь-яких юридичних наслідків такого рішення для нього.

19 травня 2016 року на його поточний рахунок (рахунок НОМЕР_1), який було відкрито в ПАТ «Банк Михайлівський» надійшли грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», що підтверджується випискою по особовим рахункам від 20 травня 2016 року.

Зазначав, що на час введення в банку тимчасової адміністрації (визнання банку неплатоспроможним) - 23 травня 2016 року у нього на поточному рахунку в банку були грошові кошти, які згідно частини першої

статті 26, пункту 3 частини другої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у граничному розмірі відшкодування коштів 200 000,00 грн та підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок коштів Фонду.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 вказаного Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Також зазначав, що згідно пункту 3 статті 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, але якому у встановлені Законом терміни після розпочатої процедури ліквідації гарантована сума виплачена не була, на що ним на адресу уповноваженої особи Фонду направлено заяву із вимогою про включення його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми.

Вважав, що оскільки кошти на його рахунок надійшли до запровадження тимчасової адміністрації, на умовах договору банківського рахунку

від 06 квітня 2016 року, то ці кошти є вкладом та відшкодовуються за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах гарантованої суми.

Відзив відповідача на касаційну скаргу

У червні 2018 року ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» було подано відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Зазначало, що укладений договір позики від 06 квітня 2016 року є двостороннім, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», без участі банку як повіреного, а кошти, що вносилися/отримувалися за таким договором по своїй природі не є вкладом відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного Банку України (далі - НБУ) від 23 грудня 2015 року № 917/бт ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії проблемних банків строком

на 180 днів, введені обмеження в його діяльності.

06 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» було укладено договір позики № 980-024-000217124, за умовами якого ОСОБА_2 передав у користування ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» грошові кошти у сумі 90 000,00 грн строком до 06 липня 2016 року зі сплатою 32,3 % річних. Повернення отриманих коштів з нарахованими процентами ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» зобов'язалося здійснити шляхом перерахування коштів на поточний рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_2 у ПАТ «Банк Михайлівський».

19 травня 2016 року ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» перерахувало на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» 90 000,00 грн.

Рішенням Правління НБУ від 23 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

від 23 травня 2016 року розпочата процедура виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації на один місяць, призначена уповноважена особа Фонду.

Рішенням Правління НБУ від 12 липня 2016 року відкликана банківська ліцензія ПАТ «Банк Михайлівський».

Актом комісії тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» № 3

від 01 червня 2016 року встановлені ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) виконання банком 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» з перерахування коштів на рахунки

2 445 фізичних осіб на загальну суму 206 980 863,90 грн. Згідно додатку до акта отримувачем коштів також є ОСОБА_2

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський»

від 01 червня 2016 року затверджені результати перевірки правочинів, викладені в акті від того ж числа. Ухвалено застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня

2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-Інвестиційний

Центр» по перерахуванню коштів на рахунки 2 445 фізичних осіб

у сумі 206 980 863, 90 грн.

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський»

від 01 вересня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про те, що він не включений до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

На підставі вказаного та з урахуванням того, ОСОБА_2 не було включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський», він звернувся до суду з позовом про визнання права на вклад та включення його до переліку вкладників. При цьому посилалася на норми ЦК України і ЦПК України 2004 року.

Проте при розгляді справи суд не звернув уваги на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» та у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений закон

................
Перейти до повного тексту