Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 520/2614/17
провадження № 61-26143св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
представник позивача- ОСОБА_3,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня
2017 року у складі судді Куриленко О. М. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 ОСОБА_2 звернувся суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі -
ТОВ «Укрпромбанк») та публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
(далі - АТ «Дельта Банк») про визнання умов договору недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 15 серпня 2008 року між ним та
ТОВ «Укрпромбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого він отримав 100 000,00 доларів США для споживчих потреб.
Вважав, що пункти 1.7 та 1.9 вищевказаного кредитного договору є несправедливими, що є підставою для визнання вказаних положень недійсними.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просив суд визнати пункти 1.7 та 1.9 кредитного договору від 15 серпня 2008 року, укладеного між ним та
ТОВ «Укрпромбанк», якими передбачено сплату комісії за управління кредитом та сплату комісії за дострокове повернення кредиту - недійсними, та зобов'язати АТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок розміру заборгованості за вказаним кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що частиною другою
статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому вираженні) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.
Відповідно до пунктів оскаржуваного кредитного договору від 15 серпня
2008 року, комісійна винагорода визначена у договорі незмінною величиною - у процентному відношенні від суми кредиту (за управління кредитом - 0,10 % від суми кредиту, за дострокове проведення розрахунків по кредиту: 1 % від суми дострокового повного/часткового повернення кредиту в перший рік користування кредитом, але не менше 10,00 грн; 0,5 % від суми дострокового повного/часткового повернення кредиту в другий рік користування кредитом, але не менше 10,00 грн; 0 % від суми дострокового повного/часткового повернення кредиту після двох років користування кредитом).
При цьому у додаток № 1 до кредитного договору, який містить вказівку на суму комісії у незмінному розмірі 484,40 грн, і укладаючи вказаний договір сторони не могли передбачити зміни курсу долара США.
Умова про сплату комісії у чітко встановленому розмірі не суперечить як положенням частини п'ятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і умовам кредитного договору, погоджених сторонами,
ОСОБА_2 належним чином виконував умови договору кредиту та здійснював усі необхідні платежі протягом більш ніж 6 років, до 2014 року, тому підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що оскільки спірний кредитний договір був укладений 15 серпня 2008 року, а зміни, що були внесені до Закону України «Про захист прав споживачів»
22 вересня 2011 року, у перехідних та прикінцевих положеннях містять чітке застереження про те, що ці зміни не застосовуються до договорів, укладених до набрання ним чинності, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання умов договору недійсними, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду першої інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 520/2614/17 з Київського районного суду м. Одеси.
У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
16 травня 2018 року справа надійшла з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня
2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк» про визнання умов договору недійсними призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили належним чином обставини справи, не звернули уваги та не перевірили його доводи про те, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Вважав, що комісія за управлінням кредитом - це плата за дії, які банк вчиняє на свою користь, крім того як комісія за управлінням кредитом, так і комісія за дострокове повернення кредиту містить змінні величини, що створює істотний дисбаланс прав та обов'язків.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У січні 2018 року до Верховного Суду АТ «Дельта Банк» було подано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зазначало, що частина третя пункту 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка діяла на момент укладення спірного правочину, було встановлено, що споживач, не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Будь-яких заборон щодо встановлення кредитним договором комісійних витрат Закон України «Про захист прав споживачів» на момент укладення спірного правочину не містив.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судами встановлено, що 15 серпня 2008 року між TOB «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 100 000,00 доларів США на придбання нерухомості з терміном повернення до 09 серпня 2033 року.
Пунктом 1.7 вказаного кредитного договору встановлена комісія за управління кредитом - 0,10 % від суми кредиту, визначеної у пункті 1.1 цього договору, щомісячно протягом 300 місяців користування.
У пункті 1.9 цього договору передбачена комісія за дострокове повернення розрахунків за кредитом: 1 % від суми дострокового повного/часткового повернення кредиту в перший рік користування кредитом, але не менше
10,00 грн; 0,5% від суми дострокового повного/часткового повернення кредиту в другий рік користування кредитом, але не менше 10,00 грн; 0 % від суми дострокового повного/часткового повернення кредиту після двох років користування кредитом.
30 червня 2010 року між TOB «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України (далі - НБУ) укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого TOB «Укрпромбанк» відступив, AT «Дельта Банк» набув право вимоги боржників по кредитних договорах, зокрема й за кредитним договором, що підтверджується копією витягу з договору про передачу активів від 30 червня 2010 року та додатком до нього.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої Перейти до повного тексту