ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №807/1425/15
адміністративне провадження №К/9901/19243/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіо-К» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Левицької Н.Г., суддів: Обрізка І.М., судді Сапіги В.П. від 05 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіо-К» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіо-К» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області (далі - відповідач/Інспекції), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції від 25 червня 2015 року №262 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «СІО-К».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ суперечить пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки відповідна перевірка призначена за період та з питань, що були охоплені попередньою перевіркою, проведеною контролюючим органом.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області від 25 червня 2015 року №262 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «СІО-К» в частині проведення такої перевірки за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що питання правильності формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року вже були охоплені попередньою перевіркою позивача, за результатами якої складений акт від 13 червня 2013 року №969/22-0/22101670, у зв'язку із чим наказ в частині призначення перевірки за відповідний період та з цих питань суперечить приписам пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України та підлягає скасуванню.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки після прийняття оскаржуваного наказу контролюючим органом проведено перевірку, яка оформлена актом акт від 10 липня 2015 року №339/07-14-22-0/22101670, за висновком апеляційного суду правові наслідки цього наказу є вичерпаними й його скасування не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, адже права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для призначення та проведення перевірки, прийняття ним рішення за неправильного застосування положень абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки питання, що є предметом перевірки згідно оскаржуваного наказу, були охоплені під час попередньої перевірки платника податків (позивача), що унеможливлює проведення їх повторної перевірки.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає про правомірність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки за умови допуску до проведення перевірки предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень під час її проведення.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою слідчого з ОВС першого відділу КР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м.Києві Третяк В.Б. від 16 січня 2015 року призначено податкову перевірку ТОВ «Сіо-К» з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року.
Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ від 25 червня 2015 року №262 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сіо-К» з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта