ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №428/13508/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 428/13508/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ, ПФУ відповідно) про зобов'язання провести поновлення пенсії за віком шляхом її призначення на загальних підставах, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бароніна Д.Б. та
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., -
ВСТАНОВИВ:
13 грудня 2016 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ГУ ПФУ провести поновлення пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року шляхом її призначення у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_2 вказує, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у справі № 757/44063/15-а, яка набула законної сили, було зобов'язано ПФУ передати заяву позивача до уповноваженого територіального органу ПФУ для подальшого поновлення, а у разі неможливості призначення, їй пенсії.
Листом від 25 травня 2016 року № 5784/Ш-11 ПФУ повідомив про те, що виконав преюдиційну постанову та направив заяву позивача про поновлення пенсії разом з доданими до неї документами до ГУ ПФУ з вказівкою «для розгляду та прийняття рішення, відповідно до чинного законодавства заяву ОСОБА_2 та додані до неї копії документів про поновлення її пенсії за віком в порядку, визначеному цим судовим рішенням». Тобто, ПФУ відповідачу була надана вказівка про прийняття рішення відносно позивача відповідно до преюдиційної постанови, в якій суд зобов'язав ПФУ передати документи позивача для поновлення або (у разі неможливості) призначення їй пенсії. Даний лист ПФУ має розглядатися як індивідуально-правовий акт, який визначає обов'язки конкретної юридичної особи - відповідача. Тобто, зазначений індивідуально-правовий акт вказує, відповідно до законодавства, на необхідність поновлення пенсії позивачу, а в разі неможливості поновлення - її призначення, а, отже, є обов'язковим для виконання своїм адресатом.
Листом від 13 червня 2016 року № 4927/02-01 відповідач неправомірно, всупереч законодавству та вказівці вищого керівного органу, незважаючи на діюче рішення суду, відмовляється поновити позивачу пенсію, посилаючись на те, що в нього відсутня її пенсійна справа, а призначити пенсію заново відповідач не має змоги.
Сєвєродонецький міський суд Луганської області постановою від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пенсії за віком;
- зобов'язав ГУ ПФУ направити до уповноваженого управління ПФУ в районі, місті, районі у місті або об'єднаного управління заяву ОСОБА_2 про поновлення пенсії за віком разом із доданими до неї документами, які були надіслані ПФУ до ГУ ПФУ листом від 25 травня 2016 року № 5784/Ш-11 - для подальшого вирішення питання про поновлення, а у разі неможливості, призначення пенсії ОСОБА_2 - уповноваженим управлінням ПФУ в районі, місті, районі у місті або об'єднаним управлінням.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що ГУ ПФУ, на виконання доручення ПФУ та в порядку здійснення організації роботи управлінь Фонду, мало направити до уповноваженого управління ПФУ в районі, місті, районі у місті або об'єднаного управління заяву ОСОБА_2 про поновлення пенсії за віком разом із доданими до неї документами, які були надіслані ПФУ до ГУ ПФУ листом від 25 травня 2016 року № 5784/Ш-11 для подальшого вирішення питання про поновлення, а у разі неможливості, призначення пенсії ОСОБА_2 уповноваженим управлінням ПФУ в районі, місті, районі у місті або об'єднаним управлінням. Саме такий спосіб реагування на доручення ПФУ з боку відповідача відповідав би вимогам чинного законодавства, забезпечив би належне виконання доручення ПФУ та постанови Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року по справі № 757/44063/15-а, а також не призвів би до виходу відповідача за межі своїх повноважень та до порушення прав позивача.
30 червня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженим на розгляд заяви позивача є саме управління ПФУ в районі, місті, районі у місті або об'єднане управління. Тобто оскаржувані судові рішення в цій частині повністю дублюють судове рішення по справі № 757/44063-15-а, змінюючи лише особу, на яку покладається обов'язок за направлення на розгляд вказаної заяви. За таких обставин, на думку скаржника, за моменту набрання законної сили оскаржуваних судових рішень, склалася ситуація, коли з одного і того самого питання судами України винесено два окремі судові рішення, що суперечать одне одному в частині особи, на яку покладено обов'язок з їх виконання. При цьому відповідач вказує на те, що пенсія за віком була призначена позивачу у 2006 році довічно, тому призначити таку пенсію знову, є неможливим.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
04 серпня 2017 року від представника позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу ГУ ПФУ, в яких перший просить залишити її без задоволення.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, в 1997 році виїхала на постійне місце проживання до держави Ізраїль, де була прийнята на консульський облік у відділі Посольства України. При цьому, у 1997 році позивачу уповноваженим органом соціального захисту населення в Жовтневому районі м. Луганська була призначена пенсія за віком.
19 серпня 2015 року позивач звернулась до ПФУ із заявою про направлення її заяви про поновлення пенсії до відповідного органу ПФУ за належністю, оскільки поштове сполучення з м. Луганськ відсутнє та вказана територія не підконтрольна Україні.
15 вересня 2015 року ПФУ відмовив позивачу у здійсненні вказаних заходів, вказуючи на те, що в органах ПФУ відсутні матеріали пенсійної справи позивача.
Печерський районний суд міста Києва постановою від 03 березня 2016 року задовольнив позовні вимоги у справі № 757/44063/15-а за позовом ОСОБА_2 до ПФУ про зобов'язання вчинити певні дії:
- визнав протиправною бездіяльність ПФУ щодо не передання уповноваженому територіальному органу ПФУ заяви ОСОБА_2 про поновлення їй пенсії;
- зобов'язав ПФУ передати заяву ОСОБА_2 до уповноваженого територіального органу ПФУ для подальшого поновлення, а у разі неможливості призначення, їй пенсії.
Вказана постанова Печерського районного суду міста Києва набрала законної сили.
Відповідно до листа ПФУ від 25 травня 2016 року № 578Н/Ш-11, адресованого ГУ ПФУ, на виконання вищезазначеної постанови суду, ураховуючи повноваження ПФУ, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, у зв'язку із зверненням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо добровільного виконання судового рішення, ПФУ направив до ГУ ПФУ для розгляду та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства заяву ОСОБА_2 та додані до неї копії документів про поновлення пенсії за віком в порядку, визначеному цим судовим рішенням.
З листа ГУ ПФУ від 13 червня 2016 року № 4927/02-01, адресованого ПФУ та представнику позивача, вбачається,