ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №826/8652/14
адміністративне провадження №К/9901/4552/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-екотрансіс»
на постанову
Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2014(суддя: Шулежко В.К.)
та ухвалу
Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014(колегія у складі суддів: Петрик І.Й., Борисюк Л.П., Ключкович В.Ю.)
у справі
№ 826/8652/14
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-екотрансіс»
до
Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва
про
визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл-екотрансіс» (далі - Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 по 31.03.2014; зобов'язати відповідача відновити відомості в інформаційних базах даних податкової служби по звітності товариства, що були змінені через складання акту від 03.06.2014 № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 по 31.03.2014; заборонити відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті від 03.06.2014 №1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 по 31.03.2014; заборонити відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті від 03.06.2014 № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Обґрунтовуючи позов зазначає, що звірка проведена відповідачем без додержання вимог чинного законодавства з питань, що регулюють правовий порядок проведення зустрічних звірок, оскільки у відповідача були відсутні підстави для проведення зустрічної звірки. ДПІ в порушення вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) в основу прийнятого, за наслідками проведеної зустрічної звірки, акту покладено висновки про порушення ним чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій. При цьому мета зустрічної звірки є виключно отримання податкової інформації, тобто збирання відомості, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 у задоволенні позові відмовлено, у зв'язку з тим, що дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки і складанню за її результатами відповідного документа є способом реалізації суб'єктом владних повноважень наданої компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права і обов'язки платника податків. Окрім того, наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. В більшій мірі наводить доводи, які за змістом є автентичні доводам, визначеним у позові, а тому не підлягають повторному зазначенню.
Письмового відзиву від відповідача на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що відповідачем на підставі пункту 73.5 статті 73 ПК України та підпункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» (код ЄДРПОУ 38490779) з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 та складено акт від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс».
За результатами проведених заходів податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Стіл-екотрансіс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за січень-березень 2014 року.
Не погоджуючись із висновками податкового органу, які викладені в акті, а також діями відповідача по проведенню зустрічної звірки, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України.
Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про заст