ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №824/709/17-а
адміністративне провадження №К/9901/49336/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у складі судді Лелюка О.П. від 28 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гонтарука В. М., Білої Л.М., Граб Л.С. від 26 березня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», відповідач), за участі третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. щодо визнання нікчемним правочину по перерахуванню коштів 19 травня 2016 року з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на його поточний рахунок № 2607531594401 в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 51338,70 грн;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у сумі 51338,70 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на рахунку № 2607531594401, відкритому ним у ПАТ «Банк Михайлівський».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 квітня 2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-089-000000305 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», згідно з яким банк у Чернівецькому відділенні № 2 відкрив на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2. 19 травня 2016 року на цей рахунок Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») було перераховано кошти у сумі 50000, 00 грн та 1338,70 грн, як повернення суми коштів відповідно до договору № 980-089-000221027 «Суперкапітал». Вважає, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання вказаних правочинів та транзакцій нікчемними та, як наслідок невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протиправними.
Вказує, що ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розпорядження ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на його користь, не набув прав на кошти, які переказувались, а був лише виконувачем своїх зобов'язань перед клієнтами за договорами банківського рахунку. Зазначає, що оскільки ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною даного договору, а лише виконувачем своїх обов'язків, в Уповноваженої особи відсутні підстави для перевірки та визнання нікчемним транзакцій (операцій) щодо переказу цих коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач дійшов помилкового висновку про визнання нікчемними правочину та транзакції по перерахуванню коштів 19 травня 2016 року з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок № 2607531594401 позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» у загальній сумі 51338,70 грн та протиправно застосував наслідки нікчемності, не включивши позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки для цього відсутні законні підстави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року та постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волков О.Ю. звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 03 травня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 824/709/17-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 квітня 2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського рахунку № 980-089-000000305 «Поточний рахунок «Ощадний». Згідно з пунктом 1 вказаного договору ПАТ «Банк Михайлівський» відкрив на ім'я ОСОБА_2 поточний рахунок № НОМЕР_2.
13 квітня 2016 року позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» уклали договір № 980-089-000221027 «Суперкапітал», за умовами якого позивач передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти у сумі 50000,00 грн.
Перерахування коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтверджується квитанцією № QS455101 від 13 квітня 2016 року.
19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернув кошти у сумі 50000,00 грн та проценти у сумі 1338,70 грн на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 13 квітня 2016 року по 26 червня 2016 року.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року за № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно даного рішення розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року включно.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» № 42/2 від 01 червня 2016 року затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку». Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» № 2 від 13 липня 2016 року продовжено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними протягом процедури на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.
19 серпня 2017 року Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» надіслано на адресу позивача лист № ЗГ1(К)122392, яким повідомлено ОСОБА_2 про нікчемність правочину з перерахування коштів на поточний рахунок № НОМЕР_2 на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що спірні транзакції були здійснені під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ змінами. Таким чином, операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, що містяться у судових рішеннях, просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2, відкритому у ПАТ «Банк Михайлівський», знаходились грошові кошти на загальну суму 51338,70 грн.
Кошти на банківський рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ «ІРЦ» відповідно до виписки по особовим рахункам з 13 квітня 2016 року по 26 червня 2016 року.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у повідомленні від 19 серпня 2017 року № №ЗГ1(К)122392, про нікчемність правочину № 980-089-000221027 та нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року на рахунок позивача, зазначається, що вказані правочини (транзакції) мають ознаки нікчемності, визначені у пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком право