1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

Київ

справа №826/12833/15

адміністративне провадження №К/9901/9717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/12833/15

за позовом ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича про зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Штогріна І.В. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, приийняту 30 листопада 2015 року у складі судді Огурцова О.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд, прийняту 10 лютого 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Чаку Є.В., суддів - Файдюка В.В., Старової Н.Є.,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського В.І. (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Златобанк» вимогу ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» у розмірі 8 872 636 (вісім мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі шістсот тридцять шість) доларів США 51 цент, що еквівалентно станом на 13 травня 2015 року - 182 686 361 (сто вісімдесят два мільйони шістсот вісімдесят шість тисяч триста шістдесят одна) грн. 32 коп.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 30 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 10 лютого 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Суди встановили, що 09 жовтня 2009 року між ПАБ «Златобанк» та ВАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» було укладено генеральний договір № 56/3 про загальні умови та порядок проведення міжбанківських операцій, предметом якого згідно з п.1.1 є порядок укладання сторонами угод на проведення міжбанківських операцій і загальні умови їх виконання.

В межах генерального договору від 09 жовтня 2009 року № 56/3 контрагентами також було укладено окремі угоди МБК, відповідно до яких у період з квітня по травень 2014 року ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» надав ПАТ «Златобанк» кредитні кошти на загальну суму 8 600 000 доларів США.

Прострочена заборгованість ПАТ «Златобанк» по процентам за міжбанківськими кредитними угодами, укладеними згідно генерального договору від 09 жовтня 2009 року № 56/3, становить 165 555, 94 долари США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 лютого 2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», згідно з яким з 14 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В.І. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Златобанк» запроваджено строком на три місяці з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В.І. строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.

19 травня 2015 року позивач подав Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінському В.І. вимогу про задоволення грошових вимог кредитора на суму 8 872 636, 51 доларів США шляхом визнання ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» кредитором ПАТ «Златобанк» та включення ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Златобанк».

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінський В.І. листом від 04 червня 2015 року №м 1106/1 повідомив позивача про те, що згідно бухгалтерського обліку в ПАТ «Златобанк» на даний час відсутня заборгованість перед ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» на суму 8 872 636, 51 доларів США, оскільки заборгованість була погашена за рахунок заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» перед ПАТ «Златобанк», а відтак зобов'язання ПАТ «Златобанк» перед ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» вважаються погашеними та припиненими.

Позивач, не погоджуючись з такою позицією відповідача, вважаючи, що під час дії тимчасової адміністрації в банку, в даному випадку ПАТ «Златобанк», не можливо здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог, звернувся до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

У касаційній скарзі заявлено вимогу про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

З висновками судів попередніх інстанцій, які виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, не можна погодитись з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування

................
Перейти до повного тексту