ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №821/3918/13-а
адміністративне провадження №К/9901/27849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Селянського фермерського господарства «Аліса»
на постанову
Херсонського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року (суддя С.І. Циганій)
та ухвалу
Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року (колегія у складі суддів: Т.М. Танасогло, А.В. Бойко, О.В. Яковлєв)
у справі
№ 821/3918/13-а
за позовом
Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області
до
Селянського фермерського господарства «Аліса»
про
припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області 14 жовтня 2013 року звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила припинити юридичну особу Селянського фермерського господарства «Аліса» (далі - СФГ «Аліса»).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) з 2012 року не подає до податкової інспекції податкових декларацій та інших документів фінансової звітності.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, позов задоволено. Припинено юридичну особу - Селянське фермерське господарство «Аліса», ідентифікаційний код 19234373.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог з підстав неподанням відповідачем податкових декларацій та документів фінансової звітності до органу доходів і зборів більше одного року та відсутності заборгованості перед бюджетом.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на вказану касаційну скаргу до Суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СФГ «Аліса» є суб'єктом підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Великоолександрівському відділенні Новокаховської ОДПІ від 12 квітня 1992 року за №259.
Станом на 01 вересня 2013 року у відповідача податковий борг відсутній, що підтверджується довідкою від 18 вересня 2013 року за №204/9.
Зі змісту акта-довідки від 18 вересня 2013 року, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що відповідач не подає до податкової інспекції податкових декларацій, розрахунків та бухгалтерської звітності з 2012 року.
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким передбачено, що у межах здійснення контрольних функцій органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців (абзац 2 пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України).
Ці повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 33, абзацу 4 частини 2 статті 38 Закону України «Про д