ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №817/684/14
адміністративне провадження №К/9901/3876/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному)
на постанову
Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року (суддя Цвіркун О.О.)
та ухвалу
Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року (колегія у складі суддів: Охрімчук І.Г., Зарудяної Л.О., Кузьменко Л.В.)
у справі
817/684/14
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопапір»
до
ДПІ у м. Рівному
про
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2014 року ТОВ «Екопапір» звернулося до суду з позовом про визнання незаконними дій ДПІ у м. Рівному та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 листопада 2013 року № 000512342, від 15 листопада 2013 року №0005182342, від 18 листопада 2013 року №0010401742.
Зазначили, що оскаржуваними рішеннями позивачу донараховано зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, а також застосовано штрафні санкції у зв'язку з невизнанням реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Позов обґрунтований тим, що реальність відповідних операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, а нікчемними відповідні правочини або первинні документи в судовому порядку не визнавалися.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 15 листопада 2013 року № 000512342, від 15 листопада 2013 року №0005182342, а у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДПІ у м. Рівному подала касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Зміст касаційної скарги зводиться до короткого викладення обставин, встановлених податковою перевіркою, з чого податковий орган робить висновок про відсутність руху коштів між контрагентами та відсутність фактичного здійснення поставки товару.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі.
12 січня 2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Оскільки відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог, Верховний Суд здійснює перегляд рішень судів лише в цій частині на підставі частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами встановлено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року складено акт від 04 жовтня 2013 року №814/17-16-22-01/37302208.
У акті вказано про порушення позивачем:
- пункту 44.1 статті 44, пункту 138.8. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу (далі - ПК) України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на 241 263 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пукнту 198.6 статті 198 ПК України у зв'язку з чим занижено розмір ПДВ на 878 977 грн;
- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту "г" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19, підпункту "а" пункту 20.2 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпунктів "г", "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 розділу IV ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи (з доходів) фізичних осіб при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи (з доходів) фізичних осіб в сумі 7833,78 грн.
На підставі аналізу отриманої інформації податковим органом зроблено висновки про безтоварність господарських операцій контрагентів позивача по ланцюгу постачання, наявність ознак нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності зазначених контрагентів та здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення по операціям з придбання макулатури у наступних контрагентів:
- ТОВ «Ланіс Менеджемент» (висновок ґрунтується на тому, що оплата за договором проведена не в повному обсязі, у контрагента на момент перевірки анульоване свідоцтво платника ПДВ, сторонами не доведено факту перевезення товару, за місцезнаходженням товариство відсутнє, та на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 80017 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 76207 грн.;
- ТОВ «Істон Менеджемент» (висновок ґрунтується на тому, що оплата за договором проведена не в повному обсязі, сторонами не доведено факту перевезення товару, у контрагентів вказаного товариства стан податкового обліку відмінний від основного та на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 37237 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 35464 грн.;
- ТОВ «Європейські ділові рішення» (висновок ґрунтується на тому, що оплата за договором проведена не в повному обсязі, сторонами не доведено факту перевезення товару, контрагенти цього товариства, згідно з податковою інформацією, мають ознаки фіктивності, а саме товариство не знаходиться за зареєстрованою адресою, та на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 33627 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 32026 грн.;
- ТОВ «Бізнес Консалт Плюс» (висновок ґрунтується на тому, що оплата за договором проведена не в повному обсязі, сторонами не доведено факту перевезення товару, та на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента) внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 41827 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 18240 грн.;
- ТОВ «М.Снаб» (висновок ґрунтується на тому, що оплата за договором проведена не в повному обсязі, сторонами не доведено факту перевезення товару) - внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 48554 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 46243 грн.
Судами встановлено, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з названими контрагентами щодо придбання макулатури підтверджується такими документами як договори поставки, видаткові та податкові накладні, банківські виписки.
Також перевіркою встановлено порушення по взаємовідносинам позивача з ПП «Айслаг» щодо придбання бензину (завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 6140 грн). В акті вказано, що у позивача відсутній власний автотранспорт, тому бензин не міг використовуватися у господарській діяльності. Посилання позивача на оренду автомобілів не прийняті контролюючим органом до уваги з огляду на те, що відповідні орендні відносини не оформлені належним чином (договори не посвідчені нотаріально) та відсутні шляхові листи щодо використання відповідних авто.
Також встановлено порушення по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Москвинська паперова фабрика» щодо придбання основних засобів (завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 664657 грн). Відповідач вбачає порушення у тому, що в перевіряємому періоді відповідні основні засоби позивачем не використовувалися в господарській діяльності (оскільки не передавалися у володіння позивачу, а залишилися у користуванні ТОВ «Москвинська паперова фабрика»).
Судами встановлено, що відповідне обладнання використовувалося позивачем в рамках давальницького договору (згідно з яким позивач поставляв макулатуру, а ТОВ «Москвинська паперова фабрика» виготовляла з неї продукцію). На підтвердження цього в матеріалах справах містяться товарно-транспортні накладні, звіти про використання сировини, докази реалізації виготовлених товарів третім особам.
За результатами перевірки ДПІ у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 15 листопада 2013 року №0005172342, яким визначено податкове зобов'язання податку на прибуток у сумі 301578,75 грн., з яких: 241263,00 грн - за основним платежем; 60315,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 15 листопада 2013 року №0005182342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1098721,25 грн., з яких: 878977 грн - за основним платежем; 219744,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 18 листопада 2013 року №0010401742, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податком на доходи фізичних осіб у сумі 10285,58 грн, з яких: 7833,78 грн - за основним платежем; 2451,80 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 статті 1 Закону України від 16 липня