ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №826/25539/15
адміністративне провадження №К/9901/32576/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - Джужи Романа Євгеновича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Мазур А.С. від 25 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Файдюка В.В., Федотова І.В. від 24 травня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), у якому просила:
- визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору № 026-28864-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на виплату відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати ФГВФО включити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору № 026-28864-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року є необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законних підставах, оскільки у силу закону позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, позов задоволено частково, зокрема: визнано протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта банк», оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, у частині визнання нікчемним договору № 026-28864-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1); визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на виплату відшкодування у розмірі 200000, 00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами не надано доказів того, що договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року № 026-28864-180215 є нікчемним у силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому суди дійшли до висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, у частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 026-28864-180215 від 18 лютого 2015 року, підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Джужа Роман Євгенович звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 02 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/25539/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі за текстом - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 05 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 826/25539/15 за касаційною скаргою представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - Джужи Романа Євгеновича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 026-28864-180215 від 18 лютого 2015 року, відповідно до якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у сумі 8000,00 доларів США на строк по 19 травня 2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за їх користування. Банк відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.
Також 18 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 026-28864-180215 від 18 лютого 2015 року та внесено зміни до пункту 1.8 договору, а саме: зарахування вкладу на рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента.
Відповідно до платіжного доручення від 18 лютого 2015 року кошти у сумі 8000,00 доларів США надійшли на рахунок позивача шляхом перерахування з банківського рахунку фізичної особи-резидента ОСОБА_8.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
У подальшому Уповноваженою особою Фонду надіслано позивачу лист № 8821/64 від 23 вересня 2015 року, яким повідомлено, що депозитний договір, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що у силу статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України (далі - НБУ) видає обов'язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб акти, відтак, постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою, зокрема, встановлено заборону банку щодо проведення будь-яких операцій, результатом яких може стати збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами, також є обов'язковою до виконання всіма суб'єктами.
Крім того, скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки Правилам банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затвердженим рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (із змінами від 14 січня 2015 року; далі - Правила № 14), якими передбачено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або продуктами банку). Відтак, оскільки кошти на банківський рахунок позивача було зараховано саме шляхом переведення коштів з рахунку третьої особи, шляхом безготівкового перерахування, то ця операція є такою, що порушує не тільки приписи законодавства, а й суперечить договірним умовам.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення на касаційну скаргу, у яких ФГВФО підтримує касаційну скаргу відповідача та зазначає, що Уповноважена особа Фонду забезпечує перевірку на виявлення нікчемних правочинів, відповідно до чинного законодавства.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_2, відкритому відповідно до договору банківського вкладу «Найкращий від Миколая» в доларах США № 026-28864-180215 від 18 лютого 2015 року, знаходилась сума 8000 доларів США.
Кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з рахунку ОСОБА_8 відповідно до платіжного доручення від 18 лютого 2015 року.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійсненн