ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа №820/167/16
адміністративне провадження №К/9901/10279/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/167/16
за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків (далі - Уповноважена особа Фонду) Приходько Ю.В., треті особи: публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «АКТАБАНК» в особі Відділення №11 «Харківське регіональне управління «ПАТ «АКТАБАНК» та ПАТ «АКТАБАНК», про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Рєзнікової С.С. суддів Старостіна В.В., Бегунца А.О., -
ВСТАНОВИВ:
15 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду внести ОСОБА_2 до списку вкладників за договорами банківського вкладу ПАТ «АКТАБАНК»;
- зобов'язати Фонд (ідентифікаційний номер: 21708016, місцезнаходження : м. Київ, бульвар Т. Шевченка, б. 33-Б) виплатити на користь ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) гарантовану суму відшкодування вкладу разом із нарахованими процентами в розмірі 199 324 грн 05 коп. за банківським вкладом на депозитному рахунку НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «АКТАБАНК» відповідно до договору банківського вкладу від 05 серпня 2014 року № В11-0573/Т/630695.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачами неправомірно та безпідставно не включено позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та, в подальшому, не виплачено гарантовану суму відшкодування вкладу разом із нарахованими процентами.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Уповноваженою особою Фонду не приймалось рішення щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 травня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду внести ОСОБА_2 до списку вкладників за договорами банківського вкладу ПАТ «АКТАБАНК», в цій частині ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов:
- зобов'язав Уповноважену особу Фонду внести ОСОБА_2 до списку вкладників за договорами банківського вкладу ПАТ «АКТАБАНК».
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року - залишив без змін.
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладники відповідно до договору банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI У «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) та є протиправною.
15 червня 2016 року Уповноважена особа Фонду звернулась до .Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26трравня 2016 року, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року - залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що Уповноваженою особою Фонду було вжито заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних, серед яких є й правочин з позивачем, які передують вирішенню питання про включення того чи іншого вкладника до відповідного переліку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 липня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди встановили, що 05 серпня 2014 року між ПАТ «АКТАБАНК», в особі начальника Відділення №11 «Харківське регіональне управління «ПАТ «АКТАБАНК» Скали Р.Г. (Банк) та фізичною особою ОСОБА_2 (Вкладник) укладено договір банківського вкладу «Універсальний» № В11-0573/Т/630695 (а.с. 8-9).
Відповідно до умов вказаного договору: Вкладник передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 193 000 грн. терміном на 3 місяці з 05 серпня по 05 листопада 2014 року включно під 13 відсотків річних. Днем закінчення строку вкладу та днем розрахунку вважається останній день строку Вкладу. Для внесення суми вкладу Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2. Кошти на вкладний (депозитний) рахунок можуть бути внесені Вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.
Згідно меморіального ордеру від 05 серпня 2014 року № 118690 на відкритий рахунок позивача платником ОСОБА_5 перераховано грошові кошти у розмірі 193 000 грн. (а.с. 10).
В подальшому, позивач звернувся до начальника відділення № 19 ПАТ «АКТАБАНК» із заявою про видачу через касу грошових коштів у розмірі 193 000 грн та нарахованих відсотків (а.с. 11).
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачу грошові кошти у розмірі 193 000 грн та нараховані на цю суму відсотки ПАТ «АКТАБАНК» повернуті не були.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 вересня 2014 року № 576 «Про віднесення ПАТ «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 вересня 2014 року №90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКТАБАНК», відповідно до якого з 17 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду Приходько Ю.В.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення 16 січня 2015 року № 6 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Приходько Ю.В. строком на 1 рік з 16 січня 2015 року по 15 січня 2016 року включно.
Позивач 26 січня 2015 року звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просив повідомити наступне:
- чи прийнято до розгляду заяву позивача від 26 вересня 2014 року про повернення коштів по банківському вкладу за договором від 05 серпня 2014 року № В11-0573/Т/630695;
- які результати розгляду вищезазначеної заяви та їх обґрунтування;
- чи внесені дані про виплату позивачу вкладу за договором банківського вкладу № В11-0573/Т/630695 до переліку вкладників за договорами банківських вкладів ПАТ «АКТАБАНК», які формує уповноважена особа Фонду. У випадку якщо дані за договором позивача до вищевказаного переліку не внесені просив надати інформацію з яких причин;
- у який термін буде здійснена виплата у сумі 193 000 грн. та нарахованих відсотків, згідно договору банківського вкладу від 05 серпня 2014 року № В11-0573/Т/630695. Через які банківські установи будуть здійснюватись виплати.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачі жодним чином не відреагували на вищевказані заяви, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 16 вересня 2014 року № 576 «Про віднесення ПАТ «Актабанк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_2, відкритому відповідно до укладеного з ПАТ «Актабанк» договору банківського вкладу від 05 серпня 2014 року № В11-0573/Т/630665, знаходились грошові кошти у розмірі 193 000 грн. Ці кошти були залучені на рахунок ОСОБА_5 відповідно до меморіального ордеру від 05 серпня 2014 року № 118690 (а.с.10).
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує