Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 175/358/16-к
провадження № 51-1819км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Григор`євої І.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Ємця І.І.,
представника цивільного відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та представника цивільного відповідача - адвоката
Молчанової А.В. на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12015040440000674, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. МартинівкаХарківської області, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 17 липня 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Постановлено стягнути з ТОВ «Електа-Інжинірінг» на користь ОСОБА_5 231 699,75 грн і 500 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 30 березня 2015 року близько 13:20, керуючи технічно справним автомобілем
«МАЗ-437041-262» (державний номерний знак НОМЕР_1), який належить
ТОВ «Електра-Інжиніринг», рухався зі швидкістю 41 км/год з боку м. Дніпра по автодорозі Знаменка - Луганськ - Ізварино в напрямку м. Підгороднього Дніпровського району Дніпропетровської області у правому ряді смуги руху транспорту.
Під`їжджаючи до АЗС «WOG» у районі 220 км + 350 м вищезазначеного автошляху, ОСОБА_3 не переконався в безпеці руху, став здійснювати перелаштування на сусідню ліву смугу руху, при цьому виїхав на неї, де позаду ОСОБА_3 в цей час рухався автомобіль «Шкода-Октавія» (державний номерний знак НОМЕР_2), під керуванням водія ОСОБА_6, якого він об`єктивно спроможний був виявити. Заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об`їзду ОСОБА_3 не вжив, у результаті чого допустив зіткнення автомобілів, унаслідок чого ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, що призвели до смерті.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилось у тому, що водій ОСОБА_3, керуючи цим автомобілем, порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Невиконання водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) і заподіянням потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті останнього.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 23 листопада
2017 року залишив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на те, що всупереч п. 7 ч. 2 ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК України) в матеріалах кримінального провадження відсутні журнал судового засідання, диск технічного запису суду першої інстанції
від 27 березня 2017 року та журнал судового засідання суду апеляційної інстанції від 23 листопада 2017 року. Зазначає, що апеляційний суд всупереч положенням статей 404, 405 КПК України не провів судового слідства, не дослідив безпосередньо зібраних у справі доказів. Вважає, що показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 спростовують висновок суду, що саме з його вини сталася ДТП. Зазначає, що слідчий ніби то приховав від експертів вихідні дані щодо ввімкнення лівого повороту в його автомобілі та що в автомобілі «Шкода-Октавія» не було ввімкнено ближнє світло фар. Вважає, що його показання як свідка, частина схеми ДТП із зазначеним ним напрямком автомобілів, слідчий експеримент, автотехнічні експертизи суди повинні були визнати недопустимими доказами. Стверджує, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача - адвокат
Молчанова А.В. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 у частині стягнення з ТОВ «Електа-Інжинірінг» на користь ОСОБА_5 грошової суми у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалити новий вирок, яким відмовити ОСОБА_5 у стягненні з ТОВ «Електа-Інжинірінг» зазначеної суми. Зазначає, що названа потерпілою сума у рахунок відшкодування матеріальної шкоди не відповідає чекам, наданим для підтвердження таких сум. Стверджує, що сума заявленої шкоди за пошкоджений автомобіль становить 167 725,06 грн, однак експертами у справі не встановлено залишкової вартості пошкодженого автомобіля. Вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо виплати моральної шкоди нічим не підтверджено, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги. Вважає, що суди при стягненні шкоди повинні були врахувати наявність порушень вимог ПДР в діях потерпілого.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Ємець І.І. просив касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та представника цивільного відповідача - адвоката Молчанової А.В. залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_2 підтримала касаційну скаргу адвоката Молчанової А.В.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
До компетенції касаційного суду не входить перевірка обставин, зазначених у ст. 409 КПК України, а саме перевірка щодо невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, ф