П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 520/1665/18
провадження № 61-46894св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 5 червня 2018 року у складі судді Калашнікової О.І. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Калараш А. А.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка діє від свого імені і від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_6, звернулися до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в одеській області) про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади.
На обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що слідчим Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР №120141604800003846 від 18 вересня 2014 року за ознаками частини першої статті 358 КК України, № 12015160480002033 від 30 квітня 2015 за ознаками частини четвертої статті 358 КК України, №12017160480001848 від 17 травня 2017 за ознаками частини третьої статті 197-1 КК України, №12017160480002587 від 29 червня 2017 за ознаками частини четвертої статті 358 КК України, №12017160480002588 від 29 червня 2017 за ознаками частини четвертої статті 190 КК України, №12017160480003051 від 24 липня 2017 за ознаками частини четвертої статті 358 КК України, №12017160480003052 від 24 липня 2017 за ознаками частини четвертої статті 358 КК України. Однак, за цими кримінальними провадженнями будь-яких слідчих дій не проводиться, незважаючи на багаточисельні звернення позивачів до суду зі скаргами на бездіяльність посадових осіб Київського відділу поліції та наявність відповідних судових ухвал, якими бездіяльність посадових осіб Київського відділу поліції визнана неправомірною. Така бездіяльність органів досудового розслідування, а саме Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області спричинила позивачам моральну шкоду, розмір якої останні оцінили в 50 000 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 5 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з позову не вбачається кому з позивачів (в тому числі й малолітній ОСОБА_6) та якою саме бездіяльністю яких посадових осіб Київського відділу поліції спричинена моральна шкода, в чому полягає моральна шкода для кожного позивача, з яких міркувань виходив кожен позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, до позову не надані належні доказі на підтвердження розміру моральної шкоди та не визначено розмір моральної шкоди щодо кожного з них.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій він просить ці судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що підставою для відшкодування моральної шкоди є визнана ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в справі №520/364/17 від 15 лютого 2018 року бездіяльність слідчого, а тому, на думку заявника, позивачам не потрібно доводити якою саме бездіяльністю та яких посадових осіб їм спричинена моральна шкода.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкод