Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 759/5013/17
провадження № 61-29259св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року у складі судді: Сенька М. Ф. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Кравець В. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про стягнення компенсації за роботу в святкові вихідні дні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 березня 2015 року він працював у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на посаді головного інженера житлово-експлуатаційної дільниці № 8 відповідно до наказу по підприємству з 02 березня 2015 року. Наказом від 13 лютого 2017 року № 75к його з 28 лютого 2017 року звільнено з роботи на підставі статті 38 КЗпП за власним бажанням. При звільненні з роботи позивач звернувся до директора із заявою про виплату йому заробітної плати за роботу у вихідні та святкові дні у період з 02 травня 2015 року по 09 серпня 2017 року, всього за 23 дні роботи, проте такі суми йому виплачені не були.
Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача:
16 741,20 грн компенсації за роботу в неробочі та вихідні дні за період з травня 2015 року по грудень 2016 року;
49 622,55 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 01 березня 2017 року по 11 серпня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, що є додатком до колективного договору КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», встановлено, що чергування у вихідні та святкові дні компенсується наданням працівникам відгулу, тієї ж тривалості, що й чергування, протягом 10 найближчих днів. Права ОСОБА_4 на належну оплату праці відповідачем не порушувались, оскільки позивач не залучався до роботи у святкові та вихідні дні, оплата за чергування у подвійному розмірі трудовим законодавством не передбачена. Позивач мав право на отримання за кожний день чергування відгулу протягом 10 найближчих днів, проте таке право не реалізував. Надання ж відгулу у примусовому порядку трудовим законодавством не передбачено.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що в окремих місяцях позивач залучався до чергування більше ніж один раз на місяць, апеляційний суд вказав, що такі доводи вказують на порушення трудового законодавства щодо залучення до чергування, проте не дають підстав вважати такі чергування роботою у вихідні чи святкові дні.
Також апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що у 2017 році позивач отримав оплату у подвійному розмірі за роботу у вихідний день, та вказав, що вони необґрунтовані, оскільки предметом дослідження у цьому спорі є накази за 2015 - 2016 роки.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове про задоволення позову.При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що неповністю з'ясували обставини, які мають значення для справи. Суди зробили висновок, що позивач не працював у вихідні та святкові дні, а тому ці дні є чергуванням. Проте, суди не звернули уваги на те, що не допускається залучення працівників до чергування частіше одного разу на місяць, а позивач працював у неробочі дні у травні, червні, серпні, жовтні 2015 року та у жовтні 2016 року більше одного разу на місяць, що свідчить про те, що це було не чергування, а робота у вихідні та святкові дні. У наказах «Про організацію роботи у вихідні та святковий день» вказано «робота», а не «чергування» та у 2017 році відповідач оплачував ОСОБА_4 за роботу у вихідні дні. Вважає, що відповідач не виконав вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці», згідно якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
У листопаді 2017 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оскаржені рішення без змін.
Заперечення мотивовані безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки ОСОБА_4 не працював у вихідні та святкові дні, а залучався до чергування.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суд